Мова як дзеркало культури: Унікальні словникові скарби світу

Команда міжнародних дослідників з Мельбурнського університету та Каліфорнійського університету провела масштабне лінгвістичне дослідження, яке назавжди змінює наше розуміння мовних особливостей різних культур. Використовуючи складні комп'ютерні методи, вчені проаналізували понад 1574 двомовних словники, що охоплюють 616 різних мов світу.

Унікальність дослідження полягає в тому, що науковці змогли виявити специфічні лексичні особливості мов, які безпосередньо пов'язані з культурним середовищем та повсякденним життям носіїв. Наприклад, монгольська мова має винятково багатий словниковий запас, пов'язаний з кіньми, що відображає традиційний спосіб життя кочових народів. Маорійська мова налічує безліч слів на позначення папоротей, що демонструє глибокий зв'язок корінного населення з місцевою флорою.

Особливо цікавим став розділ дослідження, присвячений вивченню слів, пов'язаних з природними явищами. Зокрема, науковці перевірили давній міф про винятково велику кількість слів на позначення снігу в інуїтських мовах. Всупереч попереднім скептичним твердженням, дослідження підтвердило цю гіпотезу. Східноканадська інуктитутська мова посіла перше місце за кількістю слів, пов'язаних зі снігом. Наприклад, слово «kikalukpok» означає «гучне пересування по твердому снігу», а «apingaut» позначає «перший сніг».

Не менш цікавими виявилися результати вивчення лексики, пов'язаної з дощем. Несподіванкою стало те, що мови з регіонів з середнім рівнем опадів, таких як Південна Африка, мають надзвичайно багатий словниковий запас на позначення дощу. Дослідники пояснюють це виключно соціальною значимістю води для виживання.

Унікальним аспектом дослідження стало вивчення лексики, пов'язаної з різними відчуттями та емоціями. Наприклад, океанійські мови, зокрема маршальська, мають детальну термінологію для позначення різних запахів — від «запаху вологого одягу» до «запаху риби».

Важливо зазначити, що дослідники наголошують на обережності в інтерпретації отриманих результатів. Вони підкреслюють, що словникові особливості не повинні сприйматися як стереотипи або остаточна характеристика культури. Метою дослідження було саме глибше розуміння взаємозв'язку мови, середовища та культурних особливостей.

Науковці створили спеціальний інструмент, який дозволяє досліджувати лексичні особливості будь-якої мови за різними концептами — від природних явищ до емоційних станів. Цей інструмент може бути корисним для лінгвістів, антропологів, культурологів та всіх, хто цікавиться мовознавством.

Дослідження проводили професор Чарльз Кемп, лекторка Катерина Виломова, аспірант Темуулен Хішігсурен з Мельбурнського університету та професор Террі Регієр з Каліфорнійського університету. Результати роботи опубліковані на платформі The Conversation та викликали значний інтерес у наукової спільноти.