Мумії Стародавнього Єгипту, чим насправді пахнуть?

Мумії Стародавнього Єгипту, які століттями зберігалися в саркофагах і музейних залах, виявилися не лише мовчазними свідками історії, але й джерелом несподівано приємних ароматів. Команда вчених із Словенії, Англії, Польщі та Єгипту провела унікальне дослідження, результати якого нещодавно опублікували в журналі Американського хімічного товариства. Вони з’ясували, що запахи, які виділяють мумії, можуть розповісти про соціальний клас померлих, історичний період і навіть методи бальзамування, застосовані тисячі років тому. Ця робота відкриває нові горизонти для неінвазивного вивчення культурної спадщини, залучаючи місцевих єгипетських дослідників і демонструючи, як нюх може збагатити наше розуміння минулого.

Дослідження базується на аналізі дев’яти мумій, відібраних у Єгипетському музеї в Каїрі. Вони представляли різні соціальні верстви та історичні епохи — від Нового царства (приблизно 1500 р. до н.е.) до Пізнього періоду (660–330 рр. до н.е.). Щоб зібрати зразки запахів, вчені застосували делікатний підхід: маленькі трубки вставляли поблизу мумій, уникаючи контакту з крихкими останками, і відкачували газоподібні молекули, які все ще виділяються з тіл. Ці зразки потім аналізували за допомогою газової хроматографії та мас-спектрометрії, що дозволило ідентифікувати понад 50 унікальних хімічних сполук.

Для опису ароматів дослідники залучили групу спеціально навчених «нюхачів» — переважно працівників музею, які пройшли підготовку під керівництвом команди. Учасники вчилися розпізнавати запахи, пов’язані з матеріалами бальзамування, такими як смоли, олії чи трави, і відрізняти їх від сторонніх ароматів, спричинених музейним середовищем чи консерваційними процедурами. У результаті мумії найчастіше описували як такі, що мають «солодкий», «деревний» і «пряний» аромати. Наприклад, вчені порівняли ці запахи з нотами старого льону, соснової смоли, цитрусових олій і навіть легким відтінком засобів проти шкідників.

Один із авторів дослідження, професор Абдельразек Ельнаггар з Університету Айн Шамс в Єгипті, підкреслює, що вибір мумій був ретельним, щоб охопити якомога ширший спектр запахів. За його словами, різні техніки бальзамування відображають не лише історичний контекст, а й якість матеріалів. Найдавніші мумії, датовані приблизно 5000 р. до н.е., утворилися природним шляхом під впливом гарячого сухого піску. Штучне бальзамування почалося близько 2700 р. до н.е., а свій розквіт досягло в період Нового царства, коли тіла обробляли складними сумішами олій і смол. У Пізній період технології дещо змінилися, що також відбилося на ароматичних профілях мумій.

Цікаво, що запахи можуть вказувати й на соціальний статус померлих. Співавтор дослідження, аналітичний хімік Матія Стрліч з Університету Любляни, зазначає, що представники вищих класів — наприклад, фараони чи знать — бальзамувалися з використанням свіжих натуральних солей і дорогих смол, отриманих із рідкісних трав. Натомість для бідніших верств часто застосовували повторно використані матеріали, що впливало на інтенсивність і якість ароматів. Найкраще збережену мумію в дослідженні знайшли в позолоченій труні з маскою. Незважаючи на її вік, вона вирізнялася багатством і концентрацією пахучих сполук, що перевищували показники інших зразків.

Важливою частиною проєкту стало залучення місцевих єгипетських консерваторів. Ельнаггар наголошує, що вони, як охоронці культурної спадщини, мають унікальний досвід роботи з артефактами і щоденно відчувають їхні запахи. Це зробило їх ідеальними кандидатами для опису ароматів як для науковців, так і для відвідувачів музею. За словами Барбари Хубер, археохіміка з Інституту геоантропології Макса Планка в Німеччині, яка не брала участі в дослідженні, нюх тісно пов’язаний із пам’яттю та емоціями через активність мигдалини та гіпокампу в мозку. Вона вважає, що традиційні музейні експозиції, де артефакти закриті склом, часто втрачають цю важливу складову історичного наративу.

Дослідники сподіваються, що їхня методика знайде ширше застосування. Аналіз запахів може стати ключем до розуміння еволюції бальзамувальних практик і навіть допомогти відтворити аромати Стародавнього Єгипту. Ельнаггар жартує, що «кожен захоче пахнути, як стародавні єгиптяни — солодко, деревно і пряно». У перспективі команда планує поділитися результатами з відвідувачами музеїв, створивши інтерактивні експозиції, де можна відчути ці аромати. Хто знає, можливо, незабаром у музейних крамницях з’являться парфуми з нотами мумій, які дозволять кожному взяти частинку давньої історії додому.

Ця робота демонструє, як сучасна наука може оживити минуле, залучаючи всі наші відчуття. Запахи мумій — це не просто хімічні сполуки, а цілі історії, які чекають, щоб їх почули, відчули й зрозуміли.