Мита можуть стимулювати перехід до циркулярної економіки


Дослідники з Колумбійського університету вважають, що торговельні мита здатні стати каталізатором для розвитку локального виробництва та екологічно свідомих систем споживання.

Зображення State of the Planet
Зображення State of the Planet

У час зростання глобальних торговельних напружень та переосмислення економічних пріоритетів країнами, мита на імпорт можуть відіграти несподівану роль у дискусії про сталий розвиток. Хоча мита часто розглядають як суперечливі протекціоністські інструменти, вони парадоксально можуть стимулювати перехід не лише до скорочення виробництва, але й до більш локалізованих, циркулярних та екологічно свідомих систем.

Мита за своєю суттю є податками, що накладаються на імпортні товари з метою захисту вітчизняних галузей від іноземної конкуренції або здійснення економічного тиску в міжнародних переговорах. Традиційно їх сприймають як економічні перешкоди або геополітичні інструменти торгу, проте мита також є механізмами впливу, здатними змінювати не лише торговельні баланси, але й поведінку споживачів.

На макрорівні традиційна економіка та поведінкова економіка відрізняються насамперед своїми припущеннями щодо людської поведінки. Традиційна економіка припускає, що люди приймають рішення на основі логіки, тоді як поведінкова економіка намагається пояснити, чому і як люди приймають рішення, які можуть здаватися ірраціональними. Поведінкова економіка визнає, що ми покладаємося на евристики або ментальні скорочення, які можуть призводити до неоптимальних рішень. Через це на нас часто впливають «підштовхування» — тонкі поведінкові маніпуляції.

Мита підвищують вартість імпортних товарів, підштовхуючи споживачів відмовлятися від дешевих, одноразових та часто екологічно шкідливих продуктів. Спочатку їх розглядали як перешкоди для сталого прогресу, проте глибший аналіз розкриває їхню здатність діяти як важелі, що заохочують місцеве виробництво, знижують стимули до надвиробництва та надспоживання, а також сприяють довгостроковому управлінню ресурсами. Це особливо важливо, враховуючи що споживання матеріалів є центральним фактором «потрійної планетарної кризи» забруднення, втрати біорізноманіття та зміни клімату.

Позиція США як глобальної наддержави надає їм привілей та можливість значною мірою формувати глобальну торговельну динаміку. Коли накладені США мита змінюють ринкові умови, вони ненавмисно створюють тертя в лінійних економічних моделях. Роблячи компоненти іноземного походження дорожчими, мита стимулюють американські компанії повертати виробництво додому або шукати джерела серед ближчих, надійніших партнерів. Цей зсув, хоча часто керується економічною ефективністю, може принести значні екологічні переваги. Коротші ланцюги постачання підвищують прозорість та зменшують викиди від транспортування, відкриваючи шляхи до сталих практик, таких як замкнуте виробництво та модульний дизайн.

Фонд Еллен Макартур, глобальний лідер думки, підкреслює, що циркулярність процвітає, коли відходи мають відносну цінність. Мита допомагають схилити терези на користь створення цінності з відходів. Визнаючи обмеження інфраструктури для американського виробництва та повернення виробництва додому, важливо підтримувати існуючі продукти в користуванні якомога довше.

Циркулярна економіка пропонує бачення відокремлення зростання від споживання ресурсів через повторне використання, ремонт, переробку та системне мислення. Замість того щоб розглядати продукти як одноразові, циркулярна модель покладає відповідальність на виробника та заохочує бізнес проектувати для кількох життєвих циклів. Це можна досягти через сприяння платформам обміну між споживачами, підвищення довговічності, проектування для ремонтопридатності та залучення до зворотної логістики.

Мита, коли вони узгоджені з циркулярними принципами, можуть підтримати цей перехід, стимулюючи місцеві інновації у повторному використанні та відновленні. Компанії як TULU, які пропонують предмети домашнього вжитку та послуги в оренду, демонструють, як тиск витрат, спричинений митами, може перенаправити споживання від матеріального володіння до альтернатив, заснованих на досвіді або послугах.

Однак ця трансформація не є автоматичною. Вона вимагає від урядів та бізнесу інвестицій у розвиток навичок, системи повернення продуктів та цифрову інфраструктуру для відстеження та перевірки циркулярних практик. Компанії, які можуть ефективно повертати, відновлювати та перепродавати продукти на внутрішньому ринку, отримають критичну перевагу. Лідери як Allbirds з інноваційною програмою «ReRun» та Verizon через довготривалу програму обміну пристроїв демонструють, як циркулярні стратегії можуть не лише зменшити екологічний вплив, але й створити стійкі ланцюги постачання, захищені від мит.

Хоча мита не є за своєю природою екологічно сталими, їхні хвильові ефекти можуть дестабілізувати несталі моделі споживання та виробництва. Мита — це більше ніж економічні дубинки, вони є важелями з потенціалом змінити те, як ми виробляємо, споживаємо та цінуємо товари в нашому житті.

— За матеріалами State of the Planet