NASA перетворило дані про чорні діри на космічну симфонію


NASA представило три нові звукові композиції, створені на основі даних про чорні діри, зібраних космічними телескопами Chandra, James Webb та IXPE

Зображення NASA
Зображення NASA

Космічне агентство NASA оприлюднило три унікальні звукові композиції, створені на основі даних про одні з найзагадковіших об'єктів Всесвіту — чорні діри. Ці наукові твори є результатом сонифікації — перетворення на звук даних, зібраних космічними телескопами Chandra X-ray Observatory, James Webb Space Telescope та Imaging X-ray Polarimetry Explorer (IXPE).

Кожна з трьох композицій представляє різні аспекти існування чорних дір, які постійно еволюціонують та зустрічаються в різноманітних розмірах і середовищах. Перша композиція присвячена зорі WR 124, що знаходиться на відстані приблизно 28 000 світлових років від Землі. Це надзвичайно яскрава, короткоживуча масивна зоря типу Вольфа-Райє, яка викидає свої зовнішні шари в космічний простір, створюючи вражаючі структури, зафіксовані телескопом Webb в інфрачервоному світлі.

У звуковому відтворенні WR 124 туманність представлена звуками флейти, а фонові зорі — дзвонами. У центрі WR 124 знаходиться гаряче ядро зорі, яке може вибухнути як наднова і потенційно перетворитися на чорну діру. Рентгенівські джерела, виявлені телескопом Chandra, перетворені на звуки арфи. Дані телескопа James Webb звучать як металеві дзвони, а світло центральної зорі створює низхідний звук, схожий на крик на початку композиції.

Друга композиція досліджує подвійну систему SS 433, розташовану на відстані близько 18 000 світлових років. Система складається із зорі, подібної до нашого Сонця, яка обертається навколо значно масивнішого компаньйона — нейтронної зорі або чорної діри. Цей космічний танок спричиняє коливання в рентгенівських променях, які фіксують телескопи Chandra, IXPE та XMM-Newton. Туманність у радіохвилях нагадує ламантина, що пливе, а сканування відбувається справа наліво. Яскраві фонові зорі відтворюються як звуки крапель води, а розташування подвійної системи позначається пульсуючим звуком, що відповідає флуктуаціям орбітального руху.

Третя композиція присвячена галактиці Центавр A, розташованій на відстані близько 12 мільйонів світлових років від Землі. У центрі галактики знаходиться величезна чорна діра, яка випускає потужний струмінь, що простягається через усю галактику. При скануванні за годинниковою стрілкою рентгенівські промені телескопа Chandra відтворюються як одиночні звуки вітряних дзвонів. Рентгенівське світло від IXPE створює безперервний діапазон частот, що нагадує звук вітру. Дані видимого світла від телескопа MPG Європейської південної обсерваторії показують зорі галактики, які відтворюються струнними інструментами.

Проєкт сонифікації очолив Центр рентгенівської астрономії Chandra за підтримки Космічного центру Маршалла NASA та освітньої програми NASA Universe of Learning. У створенні звукових композицій брали участь науковиця з візуалізації Кімберлі Арканд, астрофізик Метт Руссо, музикант Ендрю Сантагвіда та консультантка Крістін Малек.

Космічний центр Маршалла NASA в Хантсвіллі, штат Алабама, керує програмою Chandra. Центр рентгенівської астрономії Chandra Смітсонівської астрофізичної обсерваторії контролює наукові дослідження з Кембриджа, штат Массачусетс, та польотні операції з Берлінгтона, штат Массачусетс. Місія IXPE є співпрацею між NASA та Італійським космічним агентством за участю партнерів та наукових співробітників з 12 країн. Керівництво місією IXPE здійснює Центр Маршалла, а компанія BAE Systems, Inc. разом з Лабораторією атмосферної та космічної фізики Університету Колорадо в Боулдері керує операціями космічного апарата.

— За матеріалами NASA