NASA запрошує долучитися до наукових досліджень через програму громадської науки

Космічне агентство NASA відкриває можливості для всіх охочих зробити внесок у наукові дослідження, незалежно від місця проживання та професійної підготовки. Для участі потрібні лише смартфон або комп'ютер з доступом до інтернету та бажання долучитися до наукових відкриттів.

«Наука ґрунтується на співпраці», — пояснює доктор Марк Кухнер, астрофізик і керівник програми громадської науки в Науковому директораті NASA у Вашингтоні. Він координує понад 30 проєктів громадської науки, які пропонує NASA.

Програма визначає громадську науку як «наукові проєкти, що спираються на волонтерів». Протягом десятиліть добровольці підтримують дослідників NASA в різних галузях, допомагаючи проводити вимірювання, сортувати дані з космічних місій та поглиблювати наше розуміння Всесвіту й нашої планети.

Учасником може стати будь-хто з будь-якої країни світу — не обов'язково бути громадянином чи резидентом США. Волонтери допомагають NASA шукати екзопланети, класифікувати хмари в земному небі, спостерігати за сонячними затемненнями, виявляти комети та астероїди. Деякі космічні об'єкти навіть називають на честь волонтерів, які допомогли їх знайти.

Масова участь є ключовою в ініціативах, що потребують якомога більше людських очей. «Існують наукові проєкти, які неможливо виконати без допомоги великої команди», — зазначає Кухнер. Це особливо стосується проєктів, що потребують великих наборів даних з космічних телескопів або спостережень з різних точок планети.

Одним з прикладів є проєкт Aurorasaurus, де люди спостерігають і класифікують північне та південне сяйво. «Ми намагаємося вивчати їх за допомогою супутників, але дуже допомагає, коли люди на місцях роблять фотографії з різних місць у різний час», — пояснює науковець.

У програмі вже взяли участь понад 3 мільйони людей. Кухнер вважає, що це демонструє, наскільки люди прагнуть бути частиною наукової пригоди.

Фабер Бургос, громадський науковець і популяризатор науки з Колумбії, бере участь у двох проєктах: Міжнародній програмі пошуку астероїдів (IASC), яка шукає потенційно небезпечні астероїди, та Backyard Worlds: Planet 9, що використовує дані місій NASA WISE та NEOWISE для пошуку коричневих карликів і гіпотетичної дев'ятої планети.

Проєкт Backyard Worlds: Planet 9 вже виявив понад 4000 коричневих карликів — об'єктів розміром з Юпітер, занадто великих для планет, але замалих для зірок. Волонтери навіть допомогли відкрити новий тип коричневого карлика.

Щоб стати громадським науковцем NASA, достатньо відвідати веб-сайт програми, де можна знайти повний перелік доступних проєктів. Деякі проєкти доступні іспанською та іншими мовами. Багато проєктів розміщено на платформі Zooniverse, яка працює з 2006 року.

Вік не є обмеженням для участі. Деякі проєкти розраховані на дітей, наприклад, Nemo-Net — гра для iPad, де учасники розфарбовують коралові рифи, щоб допомогти їх класифікувати. Громадська наука також активно впроваджується в школах. У проєкті Growing Beyond Earth вчителі та учні проводять експерименти з вирощування рослин у космосі для майбутніх місій.

GLOBE Observer — ще одна ініціатива з міжнародною мережею вчителів та учнів. Платформа пропонує різноманітні проєкти, багато з яких доступні іспанською мовою, де люди збирають дані за допомогою смартфонів. Одним з найпопулярніших є GLOBE Mosquito Habitat Mapper, який відстежує міграцію та поширення комарів-переносників хвороб.

Попередня наукова освіта не потрібна, але багато волонтерів згодом починають співпрацювати або навіть керувати науковими дослідженнями. Понад 500 громадських науковців NASA стали співавторами наукових публікацій.

Уго Дурантіні Лука з Кордови, Аргентина, є співавтором 17 опублікованих статей. Він брав участь у першому проєкті громадської науки NASA, Stardust@home, де користувачі шукають частинки міжзоряного пилу за допомогою віртуального мікроскопа.

У 2014 році він долучився до проєкту Disk Detective, який шукає диски навколо зірок, де можуть формуватися планети. Аналізуючи зображення з місій WISE та NEOWISE, учасники допомагають зрозуміти, як народжуються світи та еволюціонують сонячні системи. Команда проєкту зробила важливе відкриття — новий тип зоряного диска, названий «диском Пітера Пена», який виглядає молодим, хоча зірка навколо нього вже не молода.

У 2016 році Дурантіні Лука отримав можливість підтримати Disk Detective власними спостереженнями з південної півкулі в Астрономічному комплексі Ель-Леонсіто (CASLEO) в Сан-Хуані, Аргентина, де навчився користуватися спектрографом — інструментом для аналізу складу зоряного світла.

Хоча особисті зустрічі трапляються рідко, як віртуальні, так і фізичні заходи допомагають будувати спільноту. Громадські науковці підтримують щотижневий зв'язок через різні канали комунікації. «Наука вже сама по собі захоплива, а це робить її ще цікавішою», — підсумовує Кухнер.