Науковці розкрили механізм роботи мозку під час читання

Науковці з Інституту когнітивних наук імені Макса Планка здійснили всебічний аналіз процесів, що відбуваються в мозку під час читання. Дослідження, яке охопило 163 нейровізуалізаційні експерименти за участю понад 3000 дорослих, дало змогу створити найдетальнішу на сьогодні карту нейронної мережі читання.

Провідні авторки дослідження Сабріна Туркер та Беатріс Фумагаллі опублікували свої висновки в журналі Neuroscience & Biobehavioral Reviews. Вони виявили, що обробка літер, слів, речень і текстів відбувається виключно в ділянках лівої півкулі мозку.

Дослідження показало, що кожен рівень читання має власний нейронний підпис. Під час читання окремих літер активується вузька зона в лівій потиличній корі, пов'язана з обробкою зорової інформації. Читання слів залучає ширші мережі, зокрема частини лобової та тім'яної часток. Під час читання речень додатково активуються ділянки, відповідальні за синтаксис і формування значень, особливо середня та верхня скроневі звивини. А читання тексту потребує координації з боку передцентральної звивини та додаткової моторної ділянки, що відображає утримання складної інформації в робочій пам'яті.

Цікаво, що різні стилі читання викликають різну активність мозку. Читання вголос активує слухові та моторні ділянки, включаючи ліву острівцеву частку та верхню скроневу кору. Натомість під час мовчазного читання активується мережа множинних потреб, зокрема лобовий полюс і парацингулярна кора, які пов'язані з виконавчими функціями уваги та гальмування.

Науковці також дослідили, як мозок обробляє справжні слова порівняно з псевдословами. Реальні слова активують ділянки, пов'язані з пам'яттю та значенням, такі як кутова звивина, середня скронева звивина та орбітофронтальна кора. Псевдослова, натомість, активують зони, пов'язані з фонологічним декодуванням.

Несподіванкою стала роль мозочка, традиційно відомого координацією рухів. Правий мозочок виявився активним під час усіх завдань з читання, можливо, координуючи рухи очей або планування мовлення. Лівий мозочок особливо активувався під час мовчазного читання та розпізнавання слів.

Дослідники також виявили, що не всі завдання з читання рівнозначні. Поширені в дослідженнях завдання з лексичного рішення (визначення, чи є набір літер словом) можуть не відображати реальну поведінку під час читання. Мовчазне читання, навіть безглуздих слів, активує глибші семантичні мережі порівняно із завданнями лексичного рішення.

Це дослідження має важливе практичне значення. Розуміння того, як різні ділянки мозку сприяють читанню, може допомогти розробити кращі методи допомоги людям з дислексією та іншими труднощами читання. Результати також можуть бути корисними для подальшого вивчення розвитку навичок читання та порушень цього процесу.

Дослідження демонструє, що читання — це не просто активація одного «центру читання» в мозку, а складна взаємодія гнучкої системи, яка змінюється залежно від вимог тексту та характеру завдання. Це особливо важливо в сучасному суспільстві, де грамотність залишається необхідною навичкою, а мільйони людей стикаються з труднощами в читанні через різні порушення.