Науковці синтезували рослинну сполуку для боротьби з агресивним раком грудей

Американські науковці досягли значного прориву в розробці потенційного лікування одного з найагресивніших типів раку молочної залози. Дослідники, що працюють за фінансування Національного наукового фонду США, успішно розробили новий процес синтезу природної сполуки, яка демонструє значну ефективність проти потрійно-негативного раку грудей.

За даними Американського онкологічного товариства, потрійно-негативний рак молочної залози є одним із найагресивніших видів раку грудей і становить від 10 до 15 відсотків усіх випадків захворювання на рак молочної залози. Новий метод синтезу не лише відтворює природну сполуку, але й підвищує її ефективність проти ракових клітин та створює можливість для масового виробництва, що необхідно для подальших досліджень потенційного лікування.

Досліджувана сполука, відома як феокаулізин А, природно міститься в квітучій рослині Curcuma phaeocaulis — родичі імбиру та куркуми, яка протягом століть використовувалася в традиційній медицині. Результати дослідження були опубліковані в престижному науковому виданні The Journal of the American Chemical Society.

Професор хімії та співкерівник дослідження Мінджі Дай пояснює: «Ми не просто ефективно відтворили складний природний продукт, але й удосконалили його, перетворивши на потужнішу сполуку». Його колега, професор фармакології та хімічної біології Йонг Ван, додає: «Це лише перший крок у тривалому процесі, але новий аналог феокаулізину А, про який ми повідомляємо, демонструє багатообіцяючу ефективність проти клітин потрійно-негативного раку молочної залози, які є дуже агресивними та складними для лікування».

Дослідження описує, як унікальна молекулярна структура феокаулізину, А діє проти потрійно-негативного раку молочної залози, виступаючи особливо ефективним протизапальним засобом. Ван і Дай зацікавилися вивченням цієї властивості та вирішили вдосконалити її за допомогою синтезованого в лабораторії аналога.

Раніше інші хіміки синтезували феокаулізин, А використовуючи 17-етапний метод. Однак Ван і Дай прагнули знайти ефективніший спосіб. У процесі роботи вони розробили новий тип хімічної реакції для створення складних молекул — паладій-каталізоване карбонілювання, яке використовує доступний і недорогий монооксид вуглецю як ресурс. Це відкриття також скоротило загальний синтез феокаулізину, А з 17 до 10 етапів.

«Найприємніше те, — зазначає Дай, — що винайдена нами хімічна реакція має потенціал для широкого використання в органічній хімії для створення багатьох інших сполук для відкриття нових ліків».

Джон Джеветт, керівник програми у Відділі хімії Національного наукового фонду США, який підтримав це дослідження, підкреслює: «Що особливо захоплює мене в цій роботі, так це те, що ця методологія може бути широко застосована до інших синтетичних цілей. Ці реакції дозволяють хімікам переосмислити стратегії складання молекул, немов будування конструктора Лего за іншим, коротшим набором інструкцій».

Науковці зазначають, що сполука та цей метод потребуватимуть років подальших досліджень для оцінки їхнього повного потенціалу. Проте вже зараз вони продемонстрували можливості для виробництва у промислових масштабах та підготовки до комерційного терапевтичного використання.

«Основна увага моєї лабораторії зосереджена на пошуку способів інтеграції фундаментальних досліджень у трансляційні дослідження, — пояснює Ван. — Ми не лише намагаємося зрозуміти таємницю механізмів, що стоять за раком. Ми також прагнемо розробити стратегії боротьби з раком та впровадити їх у клінічну практику».