Науковці відкрили новий вид равлика з незвичайною кубістичною черепашкою

Міжнародна група дослідників здійснила важливе відкриття у світі малакології, виявивши крихітного равлика довжиною лише три міліметри. Знахідка була зроблена в одному з національних парків Таїланду. Особливістю цього молюска є незвичайна геометрична форма його черепашки, що нагадує стиль кубізму, характерний для робіт Пабло Пікассо. Саме тому науковці назвали новий вид Anauchen picasso.

На відміну від звичних плавних спіралей, притаманних більшості равликів, черепашка цього виду має кутасті, коробчасті завитки. За словами одного з дослідників, вона виглядає як «кубістична інтерпретація звичайних равликових черепашок».

Відкриття стало частиною масштабного дослідницького проєкту, спрямованого на вивчення мікроравликів — наземних молюсків, менших за рисове зерно. Роботу очолили сербський аспірант Вукашин Гойшина та його угорський наставник Барна Палл-Гергей. Результати їхньої праці опубліковані у науковому журналі ZooKeys у вигляді 300-сторінкової монографії, яка описує 46 нових видів з різних країн Південно-Східної Азії: Камбоджі, М'янми, Лаосу, Таїланду та В'єтнаму. Серед них — 17 нових видів роду Anauchen.

Більшість виявлених равликів не перевищують п'яти міліметрів у довжину, проте їхні черепашки вражають своєю красою та складністю будови. Вони мають химерно закручені спіралі, а їхні устя — отвори, через які равлик висувається — часто оснащені зубоподібними бар'єрами. Науковці вважають, що ці особливості слугують природним захистом від хижаків. У деяких видів останній завиток черепашки закручується вгору або вниз, перетворюючи всю структуру на перевернуту спіраль.

Попри свої мініатюрні розміри, ці молюски відіграють важливу роль у розумінні еволюції та біогеографії регіону. Вапнякові ландшафти Південно-Східної Азії є осередками біорізноманіття, а равлики виступають їхніми мовчазними свідками. Через обмежену здатність до переміщення та пристосованість до специфічних умов середовища, їхні черепашки є своєрідним літописом еволюційних змін та екологічної ізоляції.

Однак багатьом з цих видів загрожує зникнення. Деякі з описаних равликів відомі лише з однієї печери чи скелястого виступу. Це робить їх надзвичайно вразливими до руйнування середовища існування, особливо через видобуток вапняку для виробництва цементу, що широко практикується в регіоні.

Показовим є приклад Anauchen evanidus — нового виду, чия назва походить від латинського слова «evanidus» (зникаючий). Ця назва відображає сумну реальність: єдине відоме місце проживання виду, можливо, вже знищене.

Частина описаних видів була виявлена не під час недавніх експедицій, а серед зразків, що десятиліттями зберігалися у Музеї природної історії Флориди. Ці екземпляри були зібрані ще у 1980-х роках, але залишалися неідентифікованими до появи нових методів дослідження та свіжого погляду науковців.

Вирубування лісів та розробка вапнякових кар'єрів у Південно-Східній Азії становлять серйозну загрозу для цих унікальних створінь. Оскільки наземні равлики часто еволюціонують у невеликих, локальних середовищах, знищення навіть одного пагорба може призвести до вимирання цілого виду. Існує ймовірність, що деякі з нещодавно описаних видів вже зникли.

Дослідники порівнюють ці равлики з витворами мистецтва, прихованими серед опалого листя. Їхні форми, відшліфовані тисячоліттями еволюції та геологічних процесів, формувалися під впливом як ізоляції, так і адаптації. Зубчасті устя, перевернуті черепашки та кубістичні спіралі — це літопис виживання, викарбуваний у карбонаті кальцію.