Науковці виявили найпотужнішу сонячну бурю за останні 14 тисяч років

Міжнародна група науковців під керівництвом дослідників з Університету Оулу здійснила важливе відкриття в галузі вивчення сонячної активності. Вони виявили та дослідили надпотужну сонячну бурю, що відбулася приблизно 12 350 року до нашої ери, яка встановила новий рекорд за силою впливу на Землю.

Дослідження показало, що ця подія була на 18% потужнішою за раніше відому найсильнішу сонячну бурю, зафіксовану в 775 році нашої ери. За оцінками науковців, буря сталася між січнем та квітнем 12 350 року до нашої ери, найімовірніше — на початку березня.

«Сонячні частинкові бурі можуть значно посилити звичайне утворення космогенних ізотопів, таких як радіовуглець в атмосфері, що спричиняється галактичними космічними променями», — пояснює наукова співробітниця Університету Оулу Ксенія Голубенко.

Такі екстремальні сонячні події залишають чіткі сліди у природних земних архівах, зокрема в річних кільцях дерев, які можна датувати. Підвищений вміст радіовуглецю в річних кільцях дерев слугує своєрідним космічним часовим маркером, що дозволяє здійснювати точне датування зразків деревини.

Різкі сплески вмісту радіовуглецю, відомі як події Міяке (названі на честь японського дослідника, який вперше їх виявив), надають безцінні дані для вчених, які вивчають сонячну активність, давні земні системи та космічну погоду.

Професор Ілля Усоскін з Університету Оулу підкреслює важливість подій Міяке для археології: «Ці події дозволяють нам точно визначати календарні роки у плаваючих археологічних хронологіях. Сигнали радіовуглецю від таких подій вже допомогли дослідникам точно датувати поселення вікінгів у Ньюфаундленді та неолітичні громади у Греції».

Для реконструкції сонячних частинкових бурь в умовах давнього льодовикового клімату науковці розробили та застосували нову модель хімії та клімату під назвою SOCOL:14C-Ex. Модель успішно пройшла валідацію з використанням даних із річних кілець дерев періоду події 775 року та була застосована до умов льодовикового періоду для вивчення події 12 350 року до нашої ери.

«Давня подія 12 350 року до нашої ери є єдиною відомою екстремальною сонячною частинковою подією за межами епохи голоцену — останніх 12 тисяч років стабільного теплого клімату», — зазначає докторка Голубенко. «Порівняно з найбільшою подією сучасної супутникової ери — частинковою бурею 2005 року — давня подія була понад 500 разів потужнішою, згідно з нашими оцінками».

Науковці також виявили інші потужні сонячні бурі, що сталися близько 994 року нашої ери, 663 року до нашої ери, 5259 року до нашої ери та 7176 року до нашої ери. Крім того, кілька інших потенційних подій наразі перебувають на стадії дослідження.

Відкриття події 12 350 року до нашої ери встановлює новий сценарій найгіршого випадку для оцінки потенційних ризиків. Розуміння її масштабу має критичне значення для оцінювання загроз, які майбутні сонячні бурі можуть становити для сучасної інфраструктури, включаючи супутники, електромережі та системи зв'язку.

Результати дослідження опубліковано в науковому журналі Earth and Planetary Science Letters. Це відкриття не лише поглиблює наше розуміння історії сонячної активності, але й допомагає краще підготуватися до можливих майбутніх екстремальних космічних подій, які можуть вплинути на нашу технологічно залежну цивілізацію.