Науковці виявили небезпечні деформації на турецькій золотодобувній шахті

Нове дослідження катастрофічного зсуву ґрунту, що стався 13 лютого 2024 року на золотодобувній шахті Чьоплер у Туреччині, виявило тривожні закономірності та потенційні загрози. Науковці встановили, що ділянка, де стався зсув, демонструвала ознаки повільного руху щонайменше протягом чотирьох років до катастрофи.

Шахта Чьоплер є одним із найбільших виробників золота в Туреччині, забезпечуючи 20% загального видобутку золота в країні. Внаслідок масштабного зсуву ґрунту загинуло дев'ять гірників.

Пинар Бююкакпинар з Німецького дослідницького центру геологічних наук GFZ разом із колегами провела комплексне дослідження, результати якого опубліковано в журналі The Seismic Record. Науковці використали сейсмічні дані та дані дистанційного зондування, а також провели польові дослідження для аналізу катастрофи.

Обробка даних космічної радіолокації за допомогою методу інтерферометричної радіолокації з синтезованою апертурою (InSAR) показала постійну повільну деформацію на ділянці протягом останніх чотирьох років із середньою швидкістю 60 міліметрів на рік.

Особливе занепокоєння викликає ставок для ціанідного вилуговування на території шахти, який, хоча й не зазнав руйнування, демонструє середню деформацію 85 міліметрів на рік. «Це вимагає термінових дій, оскільки наші спостереження вказують на зростання ризику руйнування ставка, що може призвести до викиду токсичних відходів у річку Євфрат», — зазначила Бююкакпинар.

Шахта розташована в тектонічно активній зоні поблизу Північного та Східного Анатолійських розломів. Завдяки розвиненій мережі сейсмічного моніторингу в регіоні вдалося отримати детальний запис процесу зсуву. Дослідники проаналізували дані сейсмічних станцій на відстані до 400 кілометрів від місця події та виявили два окремі імпульси з інтервалом 48 секунд, що відповідають двом масовим джерелам.

Аналіз показав, що зсув включав відрив уламків у західному напрямку на крутому схилі та рух на північ-північний схід на більш пологому схилі. Цю модель підтвердили фотографії та візити на місце події.

Дослідження надало можливість перевірити алгоритми виявлення зсувів у реальному часі, які раніше розроблялися для Аляски. «Завдяки щільній сейсмічній мережі у східній частині країни алгоритм успішно виявив та локалізував подію», — повідомила Бююкакпинар. Вона додала, що в майбутньому буде цікаво перевірити, чи можна застосувати цей підхід для виявлення підводних зсувів, які можуть спричиняти цунамі.

Науковці описали комбінацію умов, що можуть призводити до зсувів у гірничодобувних регіонах. Серед них — довготривала повільна деформація, спричинена самим видобутком, підвищення порового тиску в породах через дощі чи танення снігу, а також круті схили. «У тектонічно активних зонах ці умови посилюються, що ще більше збільшує ймовірність руйнування, наприклад, через динамічне спрацьовування. Ми наголошуємо на важливості постійного моніторингу повільних рухів та оцінки загального кумулятивного ризику», — підкреслила дослідниця.

«Наші висновки свідчать про те, що інтеграція управління інфраструктурою з постійним моніторингом, механізмами швидкого реагування та співпраця між регуляторами та операторами шахт можуть запобігти майбутнім катастрофам», — додала Бююкакпинар.