Науковці виявили сліди цунамі віком 115 мільйонів років у бурштинових відкладеннях

У каменоломні на японському острові Хоккайдо науковці зробили незвичайне відкриття, що проливає світло на катастрофічні події, які сталися 115 мільйонів років тому. Дослідники виявили шари бурштину, похованого глибоко в осадових породах давнього океанічного дна, на відстані понад 150 кілометрів від тогочасної берегової лінії.

Знахідка є особливо значущою, оскільки зазвичай поклади бурштину формуються в лісах або прибережних зонах. Проте в цьому випадку скам'янілі деревні смоли було знайдено в глибоководному морському пісковику, що вказує на незвичайний механізм їхнього утворення та переміщення.

Дослідження показало, що бурштин спочатку утворювався як смола в прибережних лісах. Під час потужних цунамі цілі ділянки цих лісів, включаючи дерева, смолу, рослинні рештки та ґрунт, були насильно вирвані з корінням і перенесені безпосередньо у глибоке море.

Науковці зосередили увагу на товщі осадових порід раннього крейдяного періоду завтовшки 150 метрів, датованій приблизно 116−114 мільйонами років тому. Нижні шари мали вулканічне походження, а над ними залягала потужна товща морських відкладень, що утворилася внаслідок зіткнення тектонічних плит та формування нового рельєфу.

У морському пісковику було виявлено тридцять окремих шарів, що містили бурштин. У п'яти з них бурштин становив до 80% відкритої поверхні. Один шар був настільки багатий на смолу, що утворював бурштинове покриття завтовшки до семи сантиметрів на площі десятиметрової площини нашарування.

Використовуючи метод флуоресцентної томографії, дослідники виявили, що пластини бурштину згиналися, текли і навіть утворювали структури, схожі на полум'я — явище, яке зазвичай спостерігається при деформації вологого піску під тиском. Це свідчить про те, що бурштин не встиг затвердіти і все ще був м'якою, липкою смолою, коли потрапив під воду, змішався з мулом і осів на глибоководному дні.

Як зазначають науковці, сучасна смола твердне приблизно за тиждень після виділення. Натомість смола, що потрапляє у воду, залишається м'якою, доки не контактує з повітрям.

Разом з бурштином у відкладеннях були знайдені рослинні рештки, великі шматки плавника (деякі довжиною понад метр) та «рип-ап класти» — масивні фрагменти морського донного мулу, вирвані та закинуті в осад. Усі ці елементи перемежовувалися з турбідитами — відсортованим пісковиком, відкладеним підводними лавинами осаду.

Дослідники пропонують таку послідовність подій: спочатку потужний землетрус, ймовірно викликаний субдукцією тектонічної плити, спричинив цунамі, яке рушило до суші. Воно пронеслося через прибережні ліси, виривало дерева та засипало океан смолистим соком. Одночасно величезна карбонатна платформа обвалилася в морі, скидаючи вапнякові брили в глибини.

Повторюваність бурштинових шарів — 30 окремих пластів на кількох метрах породи — вказує на те, що такі події траплялися неодноразово протягом цього тектонічно активного періоду.

Це відкриття має особливе наукове значення, оскільки відкладення цунамі надзвичайно важко ідентифікувати в геологічному літописі. Їхні ознаки часто змішуються з слідами штормів або повеней. Проте у пелагічному середовищі, далеко від річок чи циклонів, такі події виділяються особливо чітко.

Дослідження додає потужний новий інструмент до пошуку давніх цунамі, особливо в місцях, де берегові лінії давно зникли. Воно також переосмислює роль бурштину не лише як лісової реліквії, але й як свідка давніх катастрофічних подій. За словами авторів, «новий погляд на смолу як на м'який осад розкриває весь процес осадонакопичення від ерозії до поховання — аспект, який раніше нехтувався седиментологічними дослідженнями».