Науковці виявили унікальні слухові здібності лунів, подібні до совиних

Міжнародна команда науковців з Університету Летбриджа та Університету Фліндерса здійснила важливе відкриття в галузі орнітології. Дослідники виявили, що луні — група яструбоподібних хижих птахів — мають незвичайні анатомічні особливості, які раніше вважалися унікальними для сов.

Сара Цитрон, аспірантка Університету Летбриджа та керівниця дослідження, пояснює, що сови відомі своїми надзвичайними слуховими здібностями, які дозволяють деяким видам знаходити здобич навіть у цілковитій темряві. Донедавна вважалося, що такі слухові пристосування є винятковою особливістю сов. Проте нове дослідження демонструє, що луні незалежно розвинули кілька ключових адаптацій для пошуку здобичі за допомогою звуку.

Дослідницька група зосередила увагу на лунях — групі яструбів, які поширені в Північній Америці, Австралії, Новій Зеландії, Європі та частинах Африки й Азії. Ці птахи демонструють незвичайну, подібну до совиної, поведінку під час полювання.

Доктор Ендрю Іванюк, доцент Канадського центру поведінкової нейронауки та науковий керівник дослідження, зазначає, що яструби зазвичай полюють переважно за допомогою зору. Однак луні відрізняються від інших яструбів тим, що літають низько над високою травою, спрямовуючи дзьоб до землі. Під час такого польоту, який називають «квартируванням», вони не лише виглядають здобич, але й прислухаються до неї.

Обрі Кірнан, аспірантка Університету Фліндерса, звертає увагу на зовнішню схожість лунів із совами. На прикладі австралійського плямистого луня можна помітити характерний дископодібний обрис обличчя, який, імовірно, покращує локалізацію здобичі, як і в сов.

Використовуючи зразки від реабілітаційних центрів дикої природи та музеїв Австралії й Канади, команда дослідила анатомію черепа та мозку лунів та інших близькоспоріднених видів яструбів, таких як клинохвостий орел. Вони виявили, що, подібно до сов, луні мають збільшені вушні отвори та дві розширені ділянки мозку, які є важливими для обчислення джерела звуку.

Професорка еволюційної біології Віра Вайсбекер з Коледжу науки та інженерії Університету Фліндерса пояснює, що ці слухові ядра розташовані в стовбурі мозку і порівнюють час, коли звуки досягають лівого та правого вуха. Якщо звук надходить до обох вух одночасно, це означає, що його джерело знаходиться безпосередньо перед птахом. Якщо є затримка, це вказує на те, що здобич розташована більше ліворуч або праворуч.

Завдяки розширенню цих двох ділянок мозку луні можуть робити такі обчислення точніше, ніж інші яструби, що дозволяє їм визначати місцезнаходження потенційної здобичі — щура, миші чи іншої тварини, що ховається в траві.

Дослідники наголошують, що слухова система багатьох сов все ж залишається значно складнішою, ніж у лунів. Це пояснює здатність деяких видів сов, наприклад сипухи, полювати в цілковитій темряві, тоді як яструби полюють лише вдень. У сов є кілька інших особливостей, які сприяють їхньому гострому слуху і яких не знайдено у лунів. Наприклад, деякі види сов мають асиметричні вуха, що дозволяє їм точніше визначати джерело звуку, а також мають інші збільшені ділянки мозку, які не збільшені у лунів.

Результати дослідження можуть мати важливе значення для охорони птахів. Доктор Іванюк підкреслює, що залежність лунів від звуку для визначення місцезнаходження здобичі означає, що вони, ймовірно, більш чутливі до транспортного та промислового шуму. Це може бути однією з причин значного зменшення популяції північного луня в Канаді.

Дослідницька група сподівається, що їхнє дослідження заохотить подальше вивчення анатомії птахів, щоб краще зрозуміти, як різні види сприймають навколишнє середовище. Такі анатомічні дослідження є важливим джерелом інформації про те, як птахи сприймають світ навколо себе, що може бути надзвичайно корисним для їх збереження.