Нейрофізіологи розкрили механізми емоційного вигорання мозку

Команда українських науковців з Київського національного університету імені Тараса Шевченка провела масштабне дослідження, яке дозволило вперше детально вивчити нейрофізіологічні механізми формування емоційного вигорання. У дослідженні взяли участь 752 особи, серед яких студенти та співробітники різних навчальних закладів.

Вчені використали унікальну методику електроенцефалографічного обстеження, яка дозволила зафіксувати найтонші зміни активності мозку під час стану спокою. Дослідження показало, що емоційне вигорання має чітку нейрофізіологічну картину, яка раніше не була відомою науці.

Основні наукові відкриття стосуються змін у роботі різних ділянок кори головного мозку. Зокрема, було виявлено значущі трансформації в тета-2 діапазоні частот, який пов'язаний з процесами пам'яті та уваги. Науковці зафіксували зміни активності у фронтальній та лівій скронево-тім'яній корі головного мозку.

Особливістю дослідження стало те, що вчені змогли простежити динаміку змін мозкової активності на різних стадіях формування емоційного вигорання. Виявилося, що найбільш чутливими до стресу є ділянки мозку, відповідальні за когнітивний контроль та емоційну регуляцію.

Дослідження показало, що емоційне вигорання — це не просто психологічний стан, а складний нейрофізіологічний процес, який має чітку картину змін у роботі мозку. На ранніх стадіях відбуваються зміни в альфа-2 та бета-1 діапазонах, що впливають на здатність людини концентруватися та приймати рішення.

Науковці виділили три основні стадії формування емоційного вигорання: тривоги, резистентності та виснаження. Кожна стадія має унікальні нейрофізіологічні характеристики, які можна діагностувати за допомогою спеціальних методів обстеження.

Важливим висновком дослідження стала теза про те, що емоційне вигорання — це не миттєвий стан, а поступовий процес, який може тривати роками. Вчені наголошують на важливості раннього виявлення перших ознак такого стану для своєчасної профілактики та корекції.

Дослідження проводилося з дотриманням усіх етичних норм та за підтримки Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У ньому брали участь вчені з різних наукових інституцій, включаючи Київський політехнічний інститут, Київський столичний університет та Український Католицький Університет.

Результати дослідження мають важливе значення не лише для медицини, але й для розуміння процесів, що відбуваються в людському мозку під впливом тривалого стресу. Вони відкривають нові можливості для діагностики та профілактики емоційного вигорання.

Науковці планують продовжити дослідження та розробити більш точні методи діагностики ранніх стадій емоційного вигорання. Особливо актуальним це є в умовах постійних стресових навантажень сучасного суспільства.