Нестача кисню під час фази швидкого сну пошкоджує центри пам'яті в мозку


Науковці виявили, що зниження рівня кисню під час фази швидкого сну призводить до пошкодження дрібних кровоносних судин мозку та погіршення пам'яті, особливо у пацієнтів з апное сну.

Зображення ScienceBlog
Зображення ScienceBlog

Нове дослідження, опубліковане 7 травня 2025 року в медичному журналі Neurology, розкриває важливий зв'язок між нестачею кисню під час фази швидкого сну та пошкодженням мозкових структур, відповідальних за пам'ять.

Дослідники з Каліфорнійського університету в Ірвайні під керівництвом доктора Брайса А. Мандера встановили, що низький рівень кисню, спричинений обструктивним апное сну, особливо під час фази швидкого сну, може бути пов'язаний із когнітивним спадом через пошкодження дрібних кровоносних судин мозку.

Обструктивне апное сну виникає, коли м'язи горла розслабляються під час сну, перекриваючи дихальні шляхи. Це змушує людину частково прокидатися, щоб відновити дихання. Такі паузи в диханні можуть повторюватися десятки або навіть сотні разів за ніч, часто без усвідомлення самою людиною.

У дослідженні взяли участь 37 літніх людей із середнім віком 73 роки, які не мали когнітивних проблем і не приймали снодійних препаратів. Після проведення нічних досліджень сну у 24 учасників було виявлено обструктивне апное сну.

За допомогою сканування мозку дослідники зробили важливе відкриття: чим нижче падав рівень кисню під час фази швидкого сну, тим більше пошкоджень виявлялося в білій речовині мозку. Ці пошкодження проявлялися як яскраві плями, відомі як гіперінтенсивність білої речовини, що вважається ознакою пошкодження дрібних кровоносних судин мозку.

Дослідження виявило кілька ключових закономірностей. По-перше, нижчі рівні кисню під час фази швидкого сну передбачали більше пошкоджень білої речовини мозку. По-друге, два показники найсильніше прогнозували пошкодження мозку: наскільки низько падав рівень кисню в найгіршій точці та загальний час, проведений із насиченням крові киснем нижче 90% (лікарі вважають рівень нижче 90% приводом для занепокоєння).

Крім того, в людей із більшим судинним пошкодженням спостерігалося зменшення об'єму гіпокампа та стоншення енторинальної кори — обох структур, критично важливих для пам'яті. Учасники з тоншою енторинальною корою показували гірші результати в тестах на пам'ять, які вимірювали, наскільки добре вони зберігали інформацію після сну.

Фаза швидкого сну, під час якої відбувається більшість сновидінь, відіграє особливо важливу роль. Цей етап сну не лише пов'язаний зі сновидіннями — саме тоді наш мозок обробляє емоційні переживання та зміцнює важливі спогади. Коли рівень кисню неодноразово падає під час цієї критичної фази сну, це може порушити ці процеси та пошкодити саме ті нейронні ланцюги, які відповідають за пам'ять.

Для мільйонів людей, які голосно хропуть, відчувають втому, незважаючи на достатню тривалість сну, або яким казали, що вони перестають дихати під час сну, ці висновки дають ще одну причину звернутися до лікаря. Стандартні методи лікування, такі як CPAP-апарати, можуть не лише покращити сон, але й допомогти захистити здоров'я мозку.

Хоча дослідження не доводить, що апное сну безпосередньо спричиняє дегенерацію мозку — воно лише показує їхній зв'язок — воно додає вагомих доказів того, що порушення дихання під час сну сприяє когнітивному спаду.

Дослідники зазначили, що їхнє дослідження включало переважно білих та азійських учасників, тому результати можуть відрізнятися в інших популяціях. Дослідження було профінансовано Національним інститутом старіння та Фондом Американської академії медицини сну.

Для літніх людей, які турбуються про пам'ять, увага до якості сну може бути так само важлива, як дієта, фізичні вправи та розумова стимуляція. Зростаючий обсяг доказів свідчить, що захист мозку вимагає уваги не лише до того, що ми робимо під час неспання, але й забезпечення достатнього надходження кисню протягом тих критичних годин сну, коли спогади зміцнюються та зберігаються.

— За матеріалами ScienceBlog