Netflix адаптував аргентинський комікс «Вічний мандрівник»

Стрімінговий сервіс Netflix представив адаптацію класичного аргентинського коміксу «Вічний мандрівник», створеного письменником Ектором Херманом Естерхельдом у 1957 році. Серіал став неочікуваним хітом платформи та вже отримав продовження на другий сезон.

Оригінальний комікс користувався величезною популярністю в Аргентині, але залишався маловідомим у світі. Історія розповідає про групу людей, які намагаються вижити після загадкової катастрофи в Буенос-Айресі. Сюжет розгортається спекотної літньої ночі, коли Хуан Сальво, якого грає Рікардо Дарін, збирається з друзями у підвалі пограти в карткову гру труко. Веселощі раптово переривають загадкові сніжинки, що вкривають місто.

Сніг у Буенос-Айресі — явище надзвичайно рідкісне. За всю задокументовану історію він випадав лише тричі. Але цей сніг виявляється смертельно небезпечним — кожна сніжинка миттєво вбиває того, кого торкнеться. Хуан опиняється в пастці разом з іншими, не знаючи, чи живі його колишня дружина Елена та донька Клара.

Одягнувши водонепроникний костюм та протигаз, головний герой виходить на вулиці міста. Ті, хто залишився в укритті, дебатують про те, чи варто ділитися обмеженими ресурсами з іншими вцілілими, поки їхній район охоплює паніка.

Адаптація вдало модернізує оригінальну історію. Зокрема, персонажу Хуана додали біографію ветерана Фолклендської війни 1982 року між Великою Британією та Аргентиною. Військовий досвід робить його природним лідером для групи виживших, але неопрацьована травма може впливати на дивні видіння, які він переживає.

Серіал зберігає свою аргентинську ідентичність, що відрізняє його від багатьох постапокаліптичних драм, дія яких зазвичай відбувається в Нью-Йорку чи Лондоні. Ця специфічність проявляється як в архітектурних деталях, так і в політичних аспектах.

Оригінальний комікс мав величезний вплив на жанр постапокаліптичної фантастики. Естерхельд створював свою роботу під впливом реальних подій — зростання військової диктатури в Аргентині. У 1969 році він випустив перезавантаження історії, яке відображало його посилені антиімперіалістичні погляди.

Трагічна доля самого автора додає глибини адаптації. У 1977 році військова диктатура країни викрала Естерхельда разом з чотирма його дочками, дві з яких були вагітними. Успіх нового серіалу спонукав до поновлення пошуків його зниклих онуків, яких, імовірно, ще немовлятами передали іншим сім'ям.

Попри деякі недоліки — повільний початок у перших трьох епізодах та недостатньо розвинені жіночі персонажі — серіал представляє захоплюючу драму виживання. Друга половина сезону стає значно складнішою та багатошаровішою.

Іспаномовний серіал вирізняється серед численних телевізійних апокаліпсисів саме завдяки своїй специфічності. Замість гонитви за найнижчим спільним знаменником, творці зберегли унікальні культурні та історичні особливості, які роблять історію по-справжньому цікавою.

Netflix підтвердив, що серіал став неочікуваним хітом платформи, що гарантувало йому продовження. Друга частина дозволить глибше розкрити складний світ, створений Естерхельдом понад півстоліття тому, але який залишається актуальним і сьогодні.