Німецький журналіст критикує апокаліптичні настрої у ЗМІ

Німецький науковий журналіст Аксель Боянівський з видання Die Welt піддав критиці надмірно негативний та апокаліптичний стиль висвітлення новин у сучасних медіа, особливо щодо кліматичних та екологічних питань. Свою позицію він виклав у нещодавно виданій книзі «33 дивовижні проблиски надії — Чому світ кращий, ніж ми думаємо», а також в інтерв'ю онлайн-ресурсу BauerWilli.

Боянівський стверджує, що передбачення кінця світу стало своєрідним знаком приналежності серед журналістів. На його думку, це явище є контррухом до післявоєнного процвітання. Журналіст зазначає, що через висвітлення позитивних тенденцій його вважають «порушником спокою» у своїй сфері, проте він розглядає особисті напади як добрий знак та доказ того, що критики не мають фактичних аргументів і відчайдушно намагаються виправдати себе.

Особливу увагу Боянівський приділяє поширенню хибних тверджень у медіа, особливо в Німеччині. Як приклад він наводить міф про те, що для виробництва одного кілограма яловичини нібито «споживається» 15 тисяч літрів води. Коли люди розраховують, скільки це становить для корови вагою 700 кілограмів, вони починають сумніватися в правильності цієї цифри, хоча раніше ніколи про це не замислювалися.

«Це дуже типово. У медіа рідко бувають виправлення екологічно апокаліптичних заяв. Прес-реліз від Greenpeace розглядається як дослідження. Вони знаходять якусь речовину в якомусь продукті і відразу починають говорити про „отруту в…“, повністю ігноруючи дозу, яка часто значно нижче граничного значення. За допомогою сучасних методів виявлення можна довести що завгодно. Такі заголовки привертають багато уваги, залучають читачів і приносять пожертви екологічним організаціям. Існує добре налагоджена співпраця між неурядовими організаціями та медіа. Вони грають один проти одного», — пояснює Боянівський.

Журналіст також застерігає щодо використання таких джерел інформації, як Вікіпедія. Хоча соціальні медіа та штучний інтелект пропонують нові способи виправлення дезінформації, він попереджає, що такі ресурси, як Вікіпедія, часто контролюються активістами і їх слід використовувати з великою обережністю.

Редактор Die Welt також критикує дедалі більш негативне зображення сільського господарства в медіа та підручниках, незважаючи на те, що воно є основою цивілізації. Боянівський вважає, що молодше покоління візьме справи у свої руки і, ймовірно, не так легко відкине основи процвітання, такі як викопне паливо та атомна енергетика, як це роблять нинішні активісти.

Особливо проблематичним Боянівський вважає те, що медіа рідко публікують спростування своїх апокаліптичних заяв. Натомість вони продовжують тиражувати сенсаційні заголовки, які приваблюють увагу читачів, але не відповідають дійсності. Це створює викривлене уявлення про стан справ у світі та породжує невиправданий песимізм серед населення.

Журналіст також звертає увагу на те, що сучасні методи виявлення дозволяють знайти будь-яку речовину практично в будь-якому продукті, але це не означає, що ця речовина становить реальну загрозу. Важливою є концентрація речовини, а не сам факт її наявності. Проте медіа часто ігнорують цей принцип, створюючи панічні настрої навколо абсолютно безпечних продуктів.

Боянівський підкреслює, що між неурядовими екологічними організаціями та медіа існує взаємовигідна співпраця. Організації отримують увагу та фінансування, а медіа — сенсаційні матеріали, які приваблюють аудиторію. Така система призводить до систематичного викривлення інформації на користь більш драматичних та негативних сюжетів.

Особливо турбує журналіста те, що негативне висвітлення торкається навіть таких фундаментальних сфер, як сільське господарство. Незважаючи на те, що саме розвиток сільського господарства дозволив людству досягти нинішнього рівня цивілізації, медіа часто представляють його як джерело екологічних проблем, ігноруючи позитивні аспекти та досягнення галузі.

Водночас Боянівський висловлює оптимізм щодо майбутнього. Він вірить, що молодше покоління матиме більш збалансований підхід до оцінки технологій та енергетичних джерел. На відміну від нинішніх активістів, які категорично відкидають викопне паливо та атомну енергетику, майбутні лідери, на думку журналіста, будуть більш прагматично підходити до цих питань.

Завершуючи своє послання, Боянівський закликає до більшого оптимізму та заохочує продуктивних людей мати сміливість протистояти опору. Він вважає, що важливо не піддаватися загальним песимістичним настроям, а зосереджуватися на реальних фактах та позитивних тенденціях розвитку.