Норвегія запустила ракету для збору метеорного пилу з атмосфери

П'ятого липня з космічного центру Андьойя в Норвегії успішно стартувала зондувальна ракета в рамках дослідницької місії зі збору частинок метеорного диму з верхніх шарів атмосфери. Запуск відбувся о 06:00 за всесвітнім координованим часом зі стартової площадки в Оксебосені.

Місію MaxiDusty-2 очолила команда з Арктичного університету Норвегії. Дослідження спрямоване на збір великих крижаних частинок з верхньої мезосфери на висоті приблизно 70−110 кілометрів, які містять нерозплавлені частинки метеорного диму. Ці тверді залишки утворюються, коли метеори згоряють в атмосфері Землі.

Місія є продовженням попередніх проектів MaxiDusty-1 та 1B, які запускали у 2016 році. Однак на відміну від попередніх місій, які лише вивчали ці частинки у верхній мезосфері, нова місія була розроблена для збору фізичних зразків для подальшого аналізу на Землі.

Ракета досягла максимальної висоти приблизно 125 кілометрів. Інструменти місії успішно повернули на Землю після завершення польоту. Зібрані зразки використовуватимуть для вивчення того, як частинки метеорного диму впливають на утворення хмар, атмосферну хімію та транспортування водяної пари у верхніх шарах атмосфери.

«Нам вдалося доставити пил та частинки з верхньої частини атмосфери», — заявив Кольбйорн Блікс, керівник підорбітального відділу Андьойя Спейс. «Буде дуже цікаво побачити, що дослідники з Арктичного університету Норвегії зможуть з'ясувати з цих зразків».

Норвезьке космічне агентство профінансувало місію вартістю 18 мільйонів норвезьких крон, що становить приблизно 1,5 мільйона євро. Фінансування здійснювалося через програму Prodex Європейського космічного агентства. Для місії використовували удосконалений ракетний двигун Malemute, наданий командою MORABA Німецького аерокосмічного центру. Німецькі фахівці також забезпечили парашутні та флотаційні системи, які використовувалися для відновлення зібраних зразків.

Метеорний дим утворюється внаслідок постійного потрапляння космічного матеріалу в атмосферу Землі. Щодня на нашу планету потрапляє приблизно 100 тонн космічного пилу та дрібних частинок. Коли ці частинки входять в атмосферу на високих швидкостях, вони нагріваються та випаровуються, залишаючи за собою тонкі металеві пари. Ці пари згодом конденсуються у надзвичайно малі частинки, які називають метеорним димом.

Частинки метеорного диму мають розмір лише кілька нанометрів, але вони відіграють важливу роль в атмосферних процесах. Вони можуть діяти як ядра конденсації для утворення хмар у верхніх шарах атмосфери, впливаючи на радіаційний баланс Землі. Крім того, ці частинки можуть впливати на хімічні реакції в атмосфері та транспортування різних речовин між різними атмосферними шарами.

Дослідження метеорного диму має важливе значення для розуміння кліматичних процесів та атмосферної динаміки. Вчені припускають, що ці частинки можуть впливати на формування серебристих хмар, які спостерігаються на великих висотах у полярних регіонах. Такі хмари стають все більш поширеними та яскравими, що може бути пов'язано зі змінами клімату.

Місія MaxiDusty-2 представляє значний крок вперед у дослідженні цих процесів, оскільки вперше дозволяє отримати фізичні зразки для детального лабораторного аналізу. Попередні дослідження базувалися переважно на дистанційних спостереженнях та теоретичних моделях.

Зондувальні ракети є важливим інструментом для дослідження верхніх шарів атмосфери, оскільки вони можуть досягати висот, недоступних для звичайних літаків, але нижчих за орбіти супутників. Це дозволяє проводити прямі вимірювання та збір зразків у регіонах атмосфери, які важко досліджувати іншими способами.

Результати місії MaxiDusty-2 допоможуть вченим краще зрозуміти роль метеорного диму в атмосферних процесах та його вплив на клімат Землі. Ці знання можуть бути важливими для покращення кліматичних моделей та прогнозування майбутніх змін у атмосфері нашої планети.