Норвезький метеоролог зафіксував зміни клімату в Арктиці

У холодних водах норвезької Арктики метеоролог Тронд Робертсен протягом понад двох десятиліть вручну записував рівні опадів, ставши свідком безпосередніх наслідків зміни клімату. У віці 66 років Робертсен вийшов на пенсію після того, як витримав спартанські умови під час місій, які загалом тривали вісім років на двох островах архіпелагу Шпіцберген: Бйорньоя (Ведмежий острів) та Хоген.

Щоб дістатися до віддаленого острова Бйорньоя, де єдиними людьми є дев'ять працівників невеликої метеостанції, метеорологи мають прилітати гелікоптером, оскільки їх змінюють кожні шість місяців. «Ідея полягає в тому, щоб не залишатися надто довго, тому що це інший ритм, і ви ізольовані», — розповів Робертсен агентству AFP.

Це вимоглива робота. «Це заняття 24 години на добу, сім днів на тиждень», — сказав він. «Ми робимо це цілий день, всю ніч». Команда працювала змінами, щоб покрити всі години дня, пояснив він.

Спостереження за погодою починається рано вранці о 6:00 ранку. «Це робиться вручну, потім треба вийти на вулицю і перевірити відро, яке збирає опади», — розповів Робертсен. «Взимку доводиться розтоплювати сніг та лід у воду», щоб визначити, скільки випало опадів.

Дані потім передаються до Норвезького метеорологічного інституту в Тромсе та Осло. «Це крихітне маленьке спостереження насправді досить важливе для систем прогнозування погоди на півночі, тому що спостереження з цієї області дуже рідкісні».

Бйорньоя розташований посеред рибальських угідь, і прогнози погоди, що публікуються двічі на день, уважно відстежуються рибальськими човнами в цьому районі.

З часу своїх перших місій в Арктику в 1990-х роках Робертсен став свідком зміни клімату. «Коли я почав їздити на північ, було багато льоду. В останні роки льоду менше і менше білих ведмедів. Ви можете бачити зміну клімату», — сказав він.

Білі ведмеді були класифіковані як вразлива популяція з 1982 року в Червоному списку видів, що перебувають під загрозою зникнення МСОП (Міжнародний союз охорони природи), при цьому втрата арктичного морського льоду є найбільш нагальною загрозою для цього виду. Однак їх точну кількість майже неможливо оцінити.

Взимку працівники станції завжди виходять парами і повинні бути озброєні через присутність білих ведмедів, але за словами Робертсена, сьогодні їх зустрічати доводиться рідше.

У квітні, під час своєї останньої місії на острів, Робертсен потрапив в аварію під час столярних робіт: він послизнувся і в результаті повністю відрізав один палець і половину іншого. Через важкі погодні умови йому довелося чекати близько 26 годин, перш ніж його евакуювали гелікоптером і доставили до лікарні.

«Наближався сильний сніговий шторм, тільки наступного дня прилетів гелікоптер», — розповів він.

Озираючись назад, Робертсен не шкодує про роки, проведені в суворих умовах життя. «Арктика дала мені стільки досвіду та спогадів, що це невелика плата за повернення мого лівого мізинця та частини безіменного пальця», — сказав він.

Робота метеорологів на віддалених арктичних станціях має вирішальне значення для розуміння глобальних кліматичних змін. Ці спостереження допомагають науковцям відстежувати довгострокові тенденції в арктичному кліматі, який зазнає змін швидше, ніж будь-який інший регіон планети.

Арктичний регіон нагрівається приблизно вдвічі швидше, ніж решта світу, явище, відоме як арктичне посилення. Це призводить до скорочення морського льоду, танення вічної мерзлоти та змін в екосистемах, які впливають не лише на місцеву дику природу, але й на глобальні погодні системи.

Дані, зібрані такими відданими фахівцями, як Робертсен, є безцінними для кліматологів та метеорологів у всьому світі. Вони допомагають покращити моделі прогнозування погоди та розуміння того, як зміна клімату впливає на найвіддаленіші куточки нашої планети.

Історія Робертсена також підкреслює людський аспект наукових досліджень — відданість та жертви, які роблять окремі особи заради збору даних, необхідних для розуміння нашого мінливого світу. Його досвід на арктичних островах є свідченням важливості довгострокових спостережень у документуванні та розумінні впливу зміни клімату.