Нова рідкісна знахідка: палеонтологи відкрили динозавра з двома кігтями

Міжнародна команда палеонтологів оголосила про сенсаційне відкриття нового виду динозавра, яке може пролити світло на еволюцію незвичайних доісторичних істот. Знахідка, що отримала назву Duonychus tsogtbaatari, була зроблена в пустелі Гобі на території Монголії під час будівництва водопроводу. Про це повідомило видання Calgary Herald у вівторок, підкресливши важливість цього відкриття для світової науки. Назва виду перекладається як «два пальці» і відображає одну з його ключових особливостей — наявність лише двох пальців на кожній передній кінцівці, що вирізняє його серед родичів.

Скам’янілі рештки динозавра виявилися надзвичайно добре збереженими. Зокрема, вчені знайшли повністю цілий кіготь завдовжки 30 сантиметрів (11,8 дюйма), що є рідкісним явищем у палеонтології. Цей елемент став справжньою знахідкою, адже такі деталі дозволяють дослідникам глибше зрозуміти анатомію та спосіб життя цього виду. За словами Дарли Зеленіцької, доцентки Університету Калгарі в Канаді, Duonychus tsogtbaatari належить до родини терізинозаврів — травоїдних динозаврів, відомих своїм ексцентричним виглядом і незвичайними пропорціями тіла.

Терізинозаври давно привертають увагу науковців через свою дивовижну зовнішність. Їх часто порівнюють із лінивцями крейдового періоду через округлі тулуби, довгі шиї, маленькі голови та непропорційно довгі передні кінцівки з великими «руками». Проте Duonychus вирізняється навіть серед своїх родичів. Більшість терізинозаврів мали по три пальці на кожній кінцівці, тоді як у цього виду їх було лише два. Така особливість може свідчити про унікальні адаптації, які допомагали динозавру виживати в його середовищі. Зеленіцька зазначила, що ці істоти виглядали «абсолютно химерно», що робить їх одними з найцікавіших об’єктів для вивчення в палеонтології.

Відкриття стало можливим завдяки випадковості. Під час прокладання водопроводу в пустелі Гобі робітники натрапили на скам’янілості, які одразу привернули увагу місцевих фахівців. Після ретельного аналізу знахідку передали міжнародній команді вчених, яка й ідентифікувала новий вид. Пустеля Гобі вже давно відома як скарбниця палеонтологічних знахідок, адже саме тут було виявлено численні рештки динозаврів, що жили мільйони років тому. Цей регіон у крейдовий період був домом для різноманітних видів, а сприятливі геологічні умови сприяли збереженню їхніх останків до наших днів.

Наразі Duonychus tsogtbaatari представлений лише одним екземпляром, але вчені припускають, що цей вид міг бути поширений не лише в Азії, а й на території Північної Америки. Такі гіпотези базуються на схожості геологічних формацій і знахідок терізинозаврів у різних частинах світу. Дослідники сподіваються, що подальші розкопки в Гобі та інших регіонах допоможуть знайти додаткові зразки, які підтвердять або спростують цю теорію. Поки що знахідка залишається унікальною, а її вивчення лише розпочалося.

Особливу увагу вчених привертає величезний кіготь, який, ймовірно, відігравав важливу роль у житті динозавра. Хоча терізинозаври були травоїдними, їхні довгі кігті могли слугувати не лише для збирання рослинної їжі, а й для захисту від хижаків. У випадку з Duonychus менша кількість пальців могла компенсуватися розміром і міцністю кігтів, що робило його ефективним у виживанні. Анатомія цього виду відкриває нові питання про еволюцію терізинозаврів і їхнє місце в екосистемах крейдового періоду.

Відкриття Duonychus tsogtbaatari стало ще одним доказом того, що палеонтологія залишається наукою, сповненою несподіванок. Кожна нова знахідка розширює наші знання про доісторичний світ і допомагає реконструювати життя істот, які зникли мільйони років тому. На думку Дарли Зеленіцької, цей динозавр є прикладом того, наскільки різноманітними могли бути форми життя в минулому. Вона також висловила сподівання, що подальші дослідження в пустелі Гобі принесуть ще більше відкриттів, які збагатять наукову картину крейдового періоду.

Наразі скам’янілості Duonychus перебувають під ретельним вивченням у лабораторіях. Вчені планують провести детальний аналіз кісток і кігтів, щоб визначити вік динозавра, його раціон і можливі особливості поведінки. Ця знахідка вже викликала значний інтерес у науковій спільноті, адже вона може стати ключем до розуміння еволюційних процесів у групі терізинозаврів. Водночас відкриття нагадує, що навіть у добре досліджених регіонах, таких як Гобі, все ще ховаються таємниці, які чекають на своїх першовідкривачів.