Нові дані про українських павуків

Вчені з України провели детальне дослідження поведінки ос виду Sceliphron destillatorium, відомих своєю здатністю будувати гнізда з глини, а також їхніх трофічних зв’язків у природному середовищі.

Робота, що охопила аналіз 59 гнізд цих комах, була здійснена на території Рівненського природного заповідника, зокрема в його Карасинському відділенні. Отримані результати не лише розширюють знання про екологію цього виду в Україні, але й додають нові дані до фауни регіону, включаючи виявлення шести видів павуків, раніше не зафіксованих у заповіднику.

Sceliphron destillatorium належить до родини Sphecidae і є одним із поширених видів ос в Україні. Ці комахи відомі тим, що будують гнізда з вологого ґрунту, формуючи трубчасті комірки, які потім покривають додатковим шаром для захисту потомства. У дослідженні особливу увагу приділили морфометричним характеристикам гнізд та аналізу вмісту комірок, зокрема павуків, якими годуються личинки ос. Гнізда були зібрані в листопаді 2023 року з горища фермерської будівлі, розташованої на висоті трьох метрів, поблизу озера Сомине в масиві Сомине. Ця місцевість є унікальною завдяки своїм болотистим ландшафтам і різноманітній рослинності, що створює сприятливі умови для життя багатьох видів комах і павуків.

Дослідники виявили, що розміри гнізд значно варіюються: кількість комірок у них коливається від 2 до 57, а вага — від 7,88 до 276,34 грама. Довжина комірок становить від 25 до 40 міліметрів, а ширина — від 8 до 14,5 міліметра. Загалом було проаналізовано 1314 комірок, з яких 278 містили загибле потомство ос, ймовірно, через паразитів чи інші причини. У деяких гніздах також знайшли сліди повторного заселення іншими комахами, такими як представники рядів Hymenoptera та Diptera, що свідчить про складну екологічну взаємодію в цих мікросередовищах.

Окремий акцент у роботі зроблено на трофічних уподобаннях ос. У гніздах виявили 256 особин павуків, що належать до трьох родин: Araneidae (орбіальні павуки), Thomisidae (павуки-краби) та Theridiidae (павуки-павутинники). Найчисельнішими виявилися представники родини Araneidae, серед яких домінував вид Larinioides patagiatus, що склав понад 40% усієї здобичі. Загалом було ідентифіковано 11 видів павуків, із них шість — Larinioides cornutus, Larinioides cf. sclopetarius, Larinioides patagiatus, Misumena vatia, Xysticus audax та Xysticus lanio — раніше не реєструвалися на території заповідника. Ці знахідки суттєво доповнюють перелік місцевої фауни павуків і підкреслюють важливість ос як індикаторів біорізноманіття.

Цікаво, що серед павуків переважали дорослі самки (89 особин), тоді як самців і ювенільних особин було значно менше. Така вибірковість може бути пов’язана з розмірами та поживною цінністю здобичі, адже самки зазвичай більші й забезпечують личинок достатньою кількістю їжі. У середньому в одній комірці знаходили від одного до десяти павуків, що залежить від їхнього розміру та потреб потомства ос.

Дослідження також показало, що Sceliphron destillatorium віддає перевагу павукам, які мешкають на трав’янистій рослинності та кущах, за винятком синантропних видів, таких як Larinioides cf. sclopetarius і Steatoda castanea, що частіше трапляються поблизу людських осель. Ця інформація підкреслює адаптивність ос до різних умов і їхню роль у природних екосистемах.

Авторами дослідження є Софія Питель-Гута, Василь Янул, Михайло Франчук, Андрій Затушевський та Йосип Царик. Робота проводилася спільними зусиллями науковців з Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту екології Карпат НАН України, Рівненського природного заповідника та компанії Explogen.