Нові принципи управління економічною стійкістю малого бізнесу в умовах війни
Науковці з Івано-Франківського навчально-наукового інституту менеджменту розробили інноваційний підхід до забезпечення економічної стійкості малих підприємств в умовах воєнного стану
Дослідники з Івано-Франківського навчально-наукового інституту менеджменту Західноукраїнського національного університету провели ґрунтовне дослідження щодо нових аспектів управління економічною стійкістю малого бізнесу в сучасних умовах.
За даними дослідження, з початком повномасштабної війни кількість малих підприємств в Україні скоротилася майже на третину порівняно з 2020 роком. Зменшення числа середніх підприємств становило 17%, тоді як кількість малих підприємств знизилася на 31%. Такі тенденції спостерігалися ще до початку воєнних дій.
Дослідження, проведене в межах проєкту Програми розвитку ООН «Підтримка України» у грудні 2023 — січні 2024 років, виявило, що до початку повномасштабного вторгнення 22,3% вітчизняного бізнесу оцінювали свій фінансово-економічний стан як вкрай задовільний чи поганий. Наприкінці 2023 року ця частка зросла до 78,1%. Лише 36,5% підприємств малого бізнесу змогли продовжити свою діяльність під час війни, а 6% призупинили її на період понад один рік.
Найбільших втрат зазнали підприємства Східного та Південного регіонів України. На сході країни 18,2% підприємств припинили свою діяльність на термін від 12 місяців і більше, на півдні цей показник становив 12,7%. Найбільше постраждали сектори будівництва, транспорту, громадського харчування та туризму, тоді як ІТ-сектор і сільське господарство виявилися більш стійкими.
Науковці визначили, що економічна стійкість підприємства є динамічним та багатогранним явищем. Вона розглядається як здатність підприємства адаптуватися до змін зовнішнього середовища та ефективно використовувати наявні ресурси для забезпечення стабільності й сталого розвитку.
Дослідники виокремили найважливіші складові економічної стійкості: внутрішні (фінансова, кадрова, ресурсна) та зовнішні (фактори зовнішнього середовища). Ці компоненти мають оптимально інтегруватися для забезпечення стабільності та здатності підприємства ефективно функціонувати в умовах невизначеності та ризику.
За результатами дослідження було сформульовано ключові принципи управління економічною стійкістю:
- системність (узгоджене функціонування всіх підсистем підприємства)
- адаптивність (здатність до своєчасного пристосування до змін)
- комплексність (врахування широкого спектру впливових чинників)
- безперервність (постійний моніторинг показників стійкості)
- економічна обґрунтованість (прийняття рішень на основі глибокого аналізу)
- оптимальність (досягнення балансу між стабільністю та розвитком)
- відповідність умовам зовнішнього середовища
- стратегічна спрямованість
Дослідники наголошують на необхідності застосування різних методичних підходів до управління економічною стійкістю: системного, комплексного, прогностичного, ресурсного, функціонального, антикризового, інноваційного та стратегічного.
За даними Національного інституту стратегічних досліджень, представники малого бізнесу стикаються з низкою проблем у взаємодії з державними органами. Зокрема, 31,3% підприємств зіткнулися з блокуванням податкових накладних, 25% мають проблеми з логістикою, а 19,8% отримали відмову в бронюванні ключових співробітників.
Науковці підкреслюють, що подальший розвиток малого бізнесу значною мірою залежить від ефективності рішень органів державної влади. Важливим є оперативне реагування на зміни в економічному середовищі та правильний вибір інструментів контролю й підтримки.
Дослідження проведене під керівництвом Володимира Короля з Івано-Франківського навчально-наукового інституту менеджменту Західноукраїнського національного університету. Результати дослідження опубліковані в науковому журналі «Development Service Industry Management».