Нові скам’янілості Paranthropus robustus: предок людини

Нещодавно виявлені скам’янілості у печері Сварткранс у Південній Африці пролили нове світло на фізичні особливості та спосіб життя Paranthropus robustus — виду доісторичних людей, що існував близько двох мільйонів років тому. Дослідження, опубліковане в журналі The Journal of Human Evolution, показало, що цей вид ходив прямо, подібно до сучасних людей. Висновки ґрунтуються на аналізі трьох кісток — стегнової, великогомілкової та малогомілкової, які допомогли подолати попередні обмеження у розумінні зросту, постави та рухів цього виду. Про це повідомляє Discover Magazine, підкреслюючи важливість знахідки для науки.

Ці скам’янілості не лише підтверджують двоногість Paranthropus robustus, але й засвідчують його надзвичайно малий розмір. За словами дослідниці Марін Казенаве, ці знахідки вказують на те, що вид, який можна порівняти з сучасними людьми за способом пересування, був дуже дрібним. Зріст представників цього виду становив лише 103 сантиметри, а вага — приблизно 27 кілограмів. Такі розміри робили їх вразливими до хижаків, які населяли регіон у той час. Про це повідомляє Archaeologie Online, цитуючи слова Казенаве про унікальність цих кісток.

Печера Сварткранс розташована в районі, відомому як Колиска Людства, приблизно на півдорозі між Йоганнесбургом і Преторією. Два мільйони років тому тут мешкали небезпечні хижаки, такі як гігантські гієни та шаблезубі коти. За оцінками вчених, виявлені кістки, ймовірно, належали самці цього виду. Її зріст становив лише один метр, а вага — 27 кілограмів на момент смерті. Професор Тревіс Пікерінг зазначає, що ці розміри роблять самку Paranthropus robustus навіть меншою за дорослих особин інших ранніх видів людини. Такі дані наводить IFLScience, звертаючи увагу на унікальність знахідки.

На кістках Paranthropus robustus виявлено сліди хижацьких атак. Аналіз поверхневих пошкоджень показав укуси та жувальні сліди, які відповідають тим, що залишають леопарди на кістках своєї здобичі. Джейсон Гітон з Університету Алабами в Бірмінгемі пояснює, що ці ознаки підтверджують припущення про часті напади хижаків на цей вид. Незважаючи на такі загрози, Paranthropus robustus демонстрував дивовижну здатність виживати в умовах, коли якість їжі була низькою. Про це також повідомляє Archaeologie Online, підкреслюючи стійкість виду до складних умов існування.

Знахідка також дає уявлення про соціальну структуру Paranthropus robustus. Черепи та зуби цього виду мають два чітко виражені розміри, що вказує на значну різницю між великими самцями та дрібними самками. Такий статевий диморфізм свідчить про ймовірну полігінію — систему, за якої один домінантний самець спарювався з кількома самками, а інші самці залишалися поза конкуренцією, якщо не могли скинути «короля». Як зазначає IFLScience, подібна поведінка характерна для тварин із вираженим статевим диморфізмом.

Поруч із скам’янілостями Paranthropus robustus регулярно знаходять кам’яні знаряддя, які, ймовірно, використовувалися для забою тварин і викопування їстівних коренів. Однак серед дослідників триває дискусія: хто саме виготовляв ці знаряддя — Paranthropus robustus чи сусідні види, такі як Homo ergaster, або ж обидва види разом. Discover Magazine наголошує, що це питання залишається відкритим і потребує подальших досліджень для остаточної відповіді.

Paranthropus robustus співіснував із ранніми представниками роду Homo, зокрема з Homo ergaster, прямим предком сучасних людей. Таке співіснування породжує цікаві запитання про їхню взаємодію, розподіл ресурсів і середовища проживання. Численні черепи та сотні зубів, знайдені в печері Сварткранс, уже дозволили вченим дізнатися багато про раціон і соціальну організацію цього виду.

Масивні щелепи та товсті зуби Paranthropus robustus, які принесли йому прізвисько «людина-горіхокол», свідчать про його здатність виживати навіть у періоди, коли їжа була твердою і низької якості. Дослідницька команда, яка стоїть за цією знахідкою, планує продовжити аналіз нових скам’янілостей за допомогою комп’ютерної томографії. Такі дослідження дадуть змогу вивчити внутрішню структуру кісток і отримати більше інформації про ріст, розвиток і особливості пересування цього виду. За словами Archaeologie Online, ці дані допоможуть розкрити нові деталі про життя Paranthropus robustus і збагатити наше розуміння цього давнього предка.

Ця знахідка є ще одним кроком у розкритті еволюційної історії людства. Вона підкреслює різноманітність форм і адаптацій, які існували серед ранніх гомінідів, і ставить нові питання про їхнє місце в еволюційному дереві. Дослідники сподіваються, що подальші знахідки та аналізи проллють ще більше світла на життя цього виду, який, попри свій малий розмір, залишив помітний слід у доісторичному світі.