Новий метод лікування глухоти
Нове дослідження USC виявило, що мозок підсилює роботу вуха при втраті слуху, що може спричиняти тинітус. Вчені тестують блокування зворотних нервів як терапію.
/sci314.com/images/news/cover/1386/i-hear-you-copy-space-close-up-serious-good-looking-guy-with-red-hair-casual-clothes-holding-hand-near-ear-trying-hear-what-his-friend-saying-loud-cafe.jpg)
Нещодавно вчені з Університету Південної Каліфорнії (USC) зробили важливе відкриття, яке може змінити підхід до лікування тинітусу — стану, відомого як шум або дзвін у вухах, що турбує мільйони людей по всьому світу. Дослідження, опубліковане командою під керівництвом Джона Огалая, показало, що мозок відіграє ключову роль у цьому процесі, підсилюючи сигнали в слуховій системі, коли волоскові клітини у вусі зазнають пошкоджень. Цей механізм, який спочатку здається адаптивним, може мати небажані наслідки, зокрема викликати тинітус.
Слухова система людини працює завдяки складній взаємодії між вухом і мозком. У внутрішньому вусі, у равлику (cochlea), розташовані сенсорні волоскові клітини — крихітні структури, які реагують на звукові хвилі, подібно до того, як трава гойдається від вітру. Коли ці клітини рухаються під дією звуку, вони генерують електричні сигнали, які передаються через слухові нерви до мозку для обробки. Цей процес дозволяє нам сприймати звуки — від шепоту до гучного реву. Проте невелика частина нервових волокон функціонує у зворотному напрямку — від мозку до равлика. Досі вчені не могли точно визначити їхню роль, адже досліджувати ці канали в реальному часі, коли людина чи тварина перебуває у свідомості, було технічно складно.
Щоб розібратися в цьому питанні, команда USC застосувала інноваційний інструмент — оптичну когерентну томографію (OCT). Ця технологія, яка використовує світлові хвилі для створення тривимірних зображень тканин, уже давно застосовується в офтальмології для діагностики таких захворювань, як глаукома. Проте дослідники адаптували її для вивчення слухової системи. «OCT дозволяє нам зазирнути в слуховий канал, через барабанну перетинку та кістку до равлика, і виміряти, як він працює — без інвазивного втручання і без болю», — пояснює Джон Огалай, провідний автор дослідження. За його словами, унікальність методу полягає в тому, що він дає змогу спостерігати, як мозок контролює равлик у реальному часі.
Для експерименту вчені генетично модифікували мишей, щоб імітувати порушення слуху. Вони відключили частину нервів, які передають сигнали від вуха до мозку, і за допомогою OCT стежили за роботою равлика. Результати виявилися вражаючими: равлик у цих мишей працював активніше, ніж зазвичай. «Коли люди старіють і волоскові клітини поступово відмирають, ми втрачаємо слух», — зазначає Огалай. «Наші дані свідчать, що мозок може надсилати сигнали до тих клітин, що залишилися, фактично наказуючи їм „збільшити гучність“.»
Цей механізм компенсації здається логічним: якщо деякі елементи слухової системи виходять з ладу, мозок намагається підтримувати її функціональність, підсилюючи роботу решти компонентів. Уявіть собі аудіосистему, де кілька динаміків зламалися — ви можете спробувати компенсувати це, збільшивши гучність на тих, що ще працюють. Але вчені припускають, що саме ця спроба «підкрутити гучність» може мати побічний ефект — тинітус. Підвищена активність равлика, викликана сигналами від мозку, може створювати той дратівливий дзвін чи шипіння, які люди з тинітусом чують навіть у тиші. Це схоже на шум, який виникає, коли ви занадто сильно викручуєте гучність на колонках, але музика не грає.
Відкриття стало справжнім проривом, адже воно не лише пояснює можливу причину тинітусу, а й відкриває двері до нових методів лікування. На основі цих даних команда планує протестувати препарати, які могли б блокувати зворотні нервові волокна, що йдуть від мозку до вуха. Якщо гіпотеза вчених правильна, таке блокування може знизити надмірну активність равлика і, відповідно, зменшити або навіть усунути шум у вухах. Крім того, цей підхід може виявитися ефективним для лікування гіперакузії — стану, при якому повсякденні звуки здаються нестерпно гучними.
Дослідження USC є лише першим кроком у цьому напрямку, але його потенціал важко переоцінити. Тинітус залишається серйозною проблемою для багатьох людей, адже сучасна медицина досі не має універсального засобу для його лікування. Більшість наявних методів зосереджені на полегшенні симптомів, а не на усуненні причини. Якщо вдасться розробити препарат, який ефективно блокує зворотні сигнали мозку, це може стати революцією в отоларингології.
Наразі вчені продовжують працювати над удосконаленням технології OCT і планують провести додаткові експерименти, щоб підтвердити свої висновки. Попереду ще багато роботи, але вже зараз це дослідження дає надію тим, хто роками страждає від невпинного шуму у вухах. Можливо, незабаром наука зможе не лише пояснити, чому виникає тинітус, а й запропонувати реальний спосіб його позбутися.
Схожі новини
- Несподівані таємниці природи21.04.2025, 10:46
- Вчені навчили людське око бачити новий колір «оло»21.04.2025, 00:47
- Несподівана знахідка: печінка може маскувати деменцію20.04.2025, 23:46
- Новий шлях порятунку пацієнтів з сепсисом: ліки проти імунного паралічу20.04.2025, 01:45
- Як думки впливають на зорове сприйняття мозку20.04.2025, 00:45