Новий метод прогнозування карієсу у дітей

Учені з Університету Малайзії Теренггану та Університету Сайнс Малайзія розробили інноваційний підхід до прогнозування ризику раннього дитячого карієсу, використавши гібридну модель, яка поєднує непараметричну регресію та багатошарові нейронні мережі прямого поширення (MLFNN). Дослідження, опубліковане в Galician Medical Journal у березні 2025 року, виявило, що серед антропометричних показників найбільший вплив на ймовірність розвитку карієсу має зріст дитини, за яким слідують вага, індекс маси тіла та розмір сім’ї. Робота базується на аналізі даних 382 дошкільнят віком до 71 місяця з Університетської лікарні Сайнс Малайзія в Кота-Бхару, штат Келантан, зібраних у 2020–2021 роках.

Автори дослідження звернули увагу на складні нелінійні зв’язки між соціальними й антропометричними факторами та здоров’ям зубів. Ранній дитячий карієс, який вражає до 85% дітей із соціально вразливих груп і понад 70% у Малайзії, є серйозною проблемою громадського здоров’я. Він спричиняє біль, інфекції та погіршення якості життя, впливаючи на харчування, мовлення та самооцінку. Традиційні моделі прогнозування часто ігнорують нелінійність даних, тому вчені застосували гнучкіший підхід.

Для аналізу використано генералізовану адитивну модель (GAM), яка виявила нелінійний зв’язок між вагою та ризиком виникнення карієсу, хоча лише перехоплення моделі було статистично значущим. Щоб підтвердити ці зв’язки, дослідники застосували MLFNN, розділивши дані на тренувальну (60%), тестову (30%) та валідаційну (10%) вибірки. Нейронна мережа показала вражаючу точність — 91,09% — із середньоквадратичною похибкою 0,089, значно перевершивши GAM, де похибки коливалися в межах 3–5. Зріст виявився найвпливовішим предиктором (68,15% внеску), що пов’язують із його роллю як маркера системного здоров’я та хронічного недоїдання, яке впливає на розвиток зубів.

Дослідження підкреслює, що зріст відображає довготривалу поживну недостатність, яка може затримувати прорізування зубів і підвищувати вразливість до карієсу. Наприклад, діти з низьким ростом у сім разів частіше стикаються із затримкою зубного розвитку, що подовжує контакт зубів із каріогенним середовищем. Вага, яка посіла друге місце за значущістю (37%), асоціюється з надмірним споживанням цукру — фактором, спільним для ожиріння та карієсу. Розмір сім’ї (21,60%) також впливають, але меншою мірою. Великі сім’ї, за гіпотезою «розподілу ресурсів», обмежують увагу до кожної дитини, погіршуючи гігієну рота.

Попри успіх, дослідження має обмеження. Воно не враховувало стать, дієту, соціально-економічний статус чи гігієнічні звички, що може звузити узагальнення результатів.