Око Сахари: супутник зняв загадкову структуру Рішат
Місія Copernicus Sentinel-2 зафіксувала вражаючу геологічну формацію в пустелі Сахара — структуру Рішат діаметром 50 кілометрів.
Супутникова місія Copernicus Sentinel-2 отримала нові знімки однієї з найдивовижніших геологічних формацій на планеті — структури Рішат у пустелі Сахара. Це гігантське утворення розташоване серед золотих пісків у регіоні Адрар на півночі Мавританії і вирізняється своєю незвичайною формою концентричних кіл.
Структура Рішат, яку також називають оком Сахари або оком Африки, має діаметр 50 кілометрів. Її набагато легше спостерігати з космосу, ніж з поверхні землі, тому вона стала знайомим орієнтиром для астронавтів ще з часів перших пілотованих космічних місій.
Походження цієї формації довгий час залишалося загадкою. Спочатку вчені припускали, що структура Рішат утворилася внаслідок падіння метеорита. Однак сучасні дослідження спростували цю гіпотезу. Зараз геологи вважають, що формація виникла в результаті підняття великого купола розплавленої породи. Коли ця порода досягла поверхні, вона зазнала впливу вітру, піску та водної ерозії, що й сформувало її нинішній вигляд. Геологи погоджуються, що структурі щонайменше 100 мільйонів років.
Шарувата формація складається з серії концентричних кілець і нагадує мішень для стрільби, якщо дивитися на неї з космосу. Саме тому вона отримала свою неофіційну назву — око Сахари.
У вересні 2025 року супутник зробив два знімки цієї структури. Перший показує формацію в природних кольорах, а другий — у хибнокольоровій комбінації, яка виділяє специфічні особливості геологічної будови.
Ця унікальна формація демонструє шари осадових порід у різних місцях, залежно від швидкості ерозії різних типів каменю. Це особливо добре помітно на хибнокольоровому знімку. Більш стійкі до ерозії кварцитові пісковики відображаються відтінками червоного та рожевого кольорів і формують зовнішні кільця та високі внутрішні хребти. Між ними розташовані долини з менш стійкої породи, які видно як темніші ділянки. Центральні кільця ока мають висоту близько 80 метрів, причому породи тут старіші за ті, що формують зовнішні кільця.
На знімку в природних кольорах темна ділянка, що оточує око, є частиною плато Адрар з осадових порід, яке підноситься приблизно на 200 метрів над навколишніми пустельними пісками. Ці піски, у свою чергу, є частиною Ерг Уаране — величезного піщаного простору, що простягається на сотні кілометрів до Малі.
На знімках також чітко видно, як пісок наступає на південну частину структури. Тут можна помітити окремі дерева та чагарники у вигляді крихітних точок. На хибнокольоровому зображенні вони відображаються фіолетовим кольором і розташовані вздовж русла пересохлої річки.
Структура Рішат залишається важливим об'єктом для геологічних досліджень. Її унікальна будова дозволяє вченим вивчати процеси формування та ерозії гірських порід протягом мільйонів років. Концентричні кільця формації розкривають історію геологічних процесів, що відбувалися в цьому регіоні протягом величезного проміжку часу.
Супутникові знімки Copernicus Sentinel-2 надають дослідникам цінну інформацію про стан та особливості цієї геологічної пам'ятки. Завдяки сучасним технологіям дистанційного зондування Землі вчені можуть детально вивчати такі віддалені та важкодоступні об'єкти, як структура Рішат, не виходячи з лабораторії.
Ця природна формація продовжує приваблювати увагу не лише науковців, але й космонавтів, які використовують її як орієнтир під час польотів над Африкою. Око Сахари залишається одним з найвпізнаваніших геологічних утворень на нашій планеті, видимим навіть з космосу.
Схожі новини
- У Туреччині виявили розлом, що розриває земну кору02.12.2025, 06:18
- Вчені виявили новий тектонічний режим на Землі01.12.2025, 03:29
- У Китаї знайшли гігантський провал з підземною печерою12.11.2025, 06:28
- Орбітальні цикли керували насиченням Землі киснем 500 млн років тому28.10.2025, 15:07
- Чому всі континенти зібрані на одному боці Землі12.10.2025, 10:23
/sci314.com/images/news/cover/4521/f2a7d9d7fbd38d807a8edf9d3ec12a0c.jpg)
/sci314.com/images/news/cover/4512/b934965e7b5261d6e7545afdaee41726.jpg)
/sci314.com/images/news/cover/4369/c566cea6794d0ddf400c62f55eb66c7a.jpg)
/sci314.com/images/news/cover/4269/7341f1688a9b2116f54ed142a8ea4bd8.jpg)
/sci314.com/images/news/cover/4147/32ce1ccc41ba0d4d5baa53ed96428b0d.jpg)