Оливкові вичавки: вчені визначили найсталіший спосіб переробки

Оливкова промисловість щороку генерує тонни альперухо — основного побічного продукту виробництва оливкової олії. Протягом десятиліть підприємства галузі шукали способи ефективного використання цих відходів, виходячи за межі простого запобігання забрудненню. Сьогодні існують три основні промислові альтернативи переробки оливкових вичавок: екстракція олії з вичавок, компостування та газифікація.

Дослідники з Університету Кордови Давід Полоніо, Рубен Гранадо, Хосе Гомес-Лімон та Анастасіо Вільянуева з дослідницької групи WEARE поставили перед собою завдання визначити, який із цих методів є найсталішим. Результати дослідження опубліковані у журналі Business Strategy and the Environment.

Науковці розробили комплексну методологію, яка одночасно оцінює екологічні, економічні та соціальні наслідки кожної альтернативи. «Методологія включає аналіз життєвого циклу для оцінки екологічного аспекту, економічні показники, пов'язані з необхідними інвестиціями, економічним ризиком та рентабельністю кожної альтернативи, а також показники, що демонструють соціальну важливість кожного варіанта, пов'язану зі створенням робочих місць, їхньою якістю та сезонністю», — пояснив Давід Полоніо.

Важливою особливістю методології є врахування невизначеності. За допомогою статистичних методів дослідники враховують ймовірність змін на ринку електроенергії, що впливає на рентабельність того чи іншого варіанта залежно від кампанії.

Застосувавши цю триступеневу методологію, науковці створили комплексний показник глобальної сталості. Згідно з результатами, найсталішим варіантом наразі є екстракція олії з оливкових вичавок, яка також найширше впроваджена в галузі. Для підприємств ця альтернатива найпривабливіша з економічної точки зору, оскільки не потребує інвестицій та передбачає менші ризики. Екстракція дозволяє отримати олію, яка використовується для приготування їжі, переважно в закладах харчування, а побічний продукт цього процесу використовується для виробництва енергії.

Однак коли враховуються інші фактори екологічного та соціального інтересу, такі як скорочення викидів або створення якісніших робочих місць, альтернативи на кшталт газифікації пропонують чіткі переваги. Газифікація — технологія, що дозволяє виробляти відновлювану енергію та біовугілля, матеріал корисний для покращення якості ґрунту та утримання вуглецю. Компостування, третє місце в рейтингу, виділяється своїм внеском у сільську зайнятість та користю для сільськогосподарських ґрунтів, хоча його економічна рентабельність наразі обмеженіша.

«Сектор давно діє правильно, оскільки найсталіший метод є найбільш впровадженим сьогодні», — зазначив Гомес-Лімон. Загальні відмінності між альтернативами невеликі, тому незначні зміни цін на енергоносії, попиту на органічні добрива або державної політики можуть схилити чашу терезів на користь інших варіантів.