ООН назвала посухи повільною глобальною катастрофою

Організація Об'єднаних Націй оприлюднила звіт, у якому описує посухи останніх двох років як «повільну глобальну катастрофу». Дослідження охоплює регіони від Сомалі до материкової Європи, де зафіксовано найруйнівніші посухи в історії спостережень, посилені зміною клімату.

Звіт характеризує посуху як «тихого вбивцю», який «підкрадається, виснажує ресурси та руйнує життя у повільному темпі». Автори дослідження зазначають, що посухи загострили такі проблеми, як бідність та колапс екосистем.

Доктор Марк Свобода, співавтор звіту та засновник Національного центру пом'якшення наслідків посухи США, заявив: «Це повільна глобальна катастрофа, найгірша з тих, що я коли-небудь бачив. Цей звіт підкреслює необхідність систематичного моніторингу того, як посуха впливає на життя, засоби до існування та здоров'я екосистем, від яких ми всі залежимо».

Звіт «Осередки посухи у світі» визначає найбільш постраждалі регіони з 2023 по 2025 роки. Протягом цього періоду потеплення через зміну клімату посилилося явищем Ель-Ніньо — природним кліматичним феноменом, що впливає на глобальні погодні умови. Ель-Ніньо виникає, коли поверхневі води у східній та центральній тропічній частині Тихого океану стають незвично теплими, що часто призводить до посушливих умов у таких регіонах, як південна Африка, частини південно-східної Азії, північна Південна Америка та південно-східна Австралія.

Антропогенний тиск, зокрема використання зрошення у сільському господарстві, також створив додаткове навантаження на водні ресурси.

До січня 2023 року найгірша за 70 років посуха вразила Африканський Ріг, спричинена роками невдалих дощових сезонів у Кенії, Ефіопії та Сомалі. Це сталося після смерті приблизно 43 тисяч людей у Сомалі у 2022 році від голоду, пов'язаного з посухою. За оцінками, на початку цього року 4,4 мільйона людей у Сомалі зіткнулися з продовольчою небезпекою кризового рівня.

Африканська дика природа також постраждала: бегемоти у Ботсвані опинилися у висохлих річкових руслах, а слонів у Зімбабве та Намібії забивали, щоб нагодувати голодні громади та запобігти надмірному випасу.

Звіт підкреслює, як посуха найсильніше вражає найбільш вразливі верстви населення світу, включаючи жінок, часто маючи далекосяжні наслідки для суспільства. Примусові дитячі шлюби збільшилися більш ніж удвічі у чотирьох регіонах Східної Африки, найбільш постраждалих від посухи, оскільки сім'ї намагалися забезпечити посаг для виживання.

Паула Гуастелло, головний автор звіту, зазначила: «Механізми виживання, які ми спостерігали під час цієї посухи, ставали дедалі більш відчайдушними. Дівчата, відірвані від школи та примушені до шлюбу, лікарні без електрики, сім'ї, що копають ями у сухих річкових руслах, щоб знайти забруднену воду — це ознаки серйозної кризи».

Хоча країни з низьким та середнім рівнем доходу зазнали найбільших руйнувань, жодна не може дозволити собі самозаспокоєння, зазначається у звіті. Два роки посухи та рекордної спеки скоротили врожай оливок в Іспанії наполовину.

В басейні Амазонки рекордно низький рівень води призвів до загибелі риби та поставив під загрозу дельфінів, а також вплинув на водопостачання для сотень тисяч людей.

Посуха навіть вплинула на світову торгівлю: між жовтнем 2023 року та січнем 2024 року рівень води у Панамському каналі впав настільки, що щоденні транзити кораблів скоротилися з 38 до 24.

Доктор Келлі Хелм Сміт, співавтор звіту, заявила: «Посуха — це не просто погодна подія, вона може стати соціальною, економічною та екологічною надзвичайною ситуацією. Питання не в тому, чи станеться це знову, а в тому, чи будемо ми краще підготовлені наступного разу».

Звіт рекомендує урядам готуватися до «нової нормальності» із заходами, включаючи посилення систем раннього попередження.