Отруйні наконечники стріл віком 60 тисяч років знайшли в Африці

Археологи з Стокгольмського університету дослідили п'ять кварцових наконечників стріл віком 60 тисяч років, знайдених у скельному укритті Умхлатузана в провінції Квазулу-Натал на південному сході Південної Африки. На них виявили сліди отрути з цибулинної квіткової рослини, яку називають gifbol або Boophone disticha. Традиційні мисливці використовували цю «отруйну цибулю» аж до останніх століть.

До цього відкриття найдавніші отруєні наконечники стріл датувалися періодом менше 7 тисяч років тому. «Це досить значний стрибок у часі», — зазначає археолог Свен Ісакссон, один з авторів дослідження, опублікованого в журналі Science Advances 7 січня.

Наконечники були виявлені ще в 1990 році південноафриканським археологом Джонатаном Капланом. Науковці спочатку використали геохімічний та магнітний аналіз, щоб підтвердити датування шару осаду, де знайшли артефакти. Потім за допомогою газової хроматографії та мас-спектрометрії вони шукали сліди отрути на основі алкалоїдів. Орієнтиром слугували залишки отрути на отруєних стрілах 18 століття, зібраних у Південній Африці шведським натуралістом Карлом Петером Тунбергом.

Виявилося, що на обох наборах наконечників є сліди однієї й тієї ж отрути з gifbol, хоча їх розділяють десятки тисяч років. Поки незрозуміло, чи використовували отруту безперервно протягом цього часу, чи її відкривали незалежно кілька разів.

Отрута з gifbol не вбиває миттєво, тому давні мисливці-збирачі мали планувати полювання та переслідувати здобич, поки токсини не подіють. Дослідники підкреслюють, що це вказує на когнітивно складну стратегію полювання. Давні мисливці мали систему знань, яка дозволяла їм ідентифікувати, добувати та ефективно застосовувати токсичні рослинні екстракти. Оскільки отрута діє хімічно, а не як фізична сила, мисливці покладалися на розширене планування, абстрактне мислення та причинно-наслідкове міркування.