Ожиріння у дітей: причини та методи профілактики

Вчені з України представили нові дані про сучасні проблеми діагностики та профілактики ожиріння у дітей, звернувши увагу на глобальні тенденції та локальні особливості. Дослідження, опубліковане в журналі Child’s Health (2025, том 20, №1), підкреслює стрімке зростання кількості випадків надмірної ваги серед дітей у світі та в Україні зокрема. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2020 році понад 39 мільйонів дітей віком до 5 років мали надмірну масу тіла, а серед школярів цей показник ще вищий. У Європі поширеність ожиріння коливається від 11,6% серед хлопчиків до 10,4% серед дівчаток, тоді як в Україні ситуація ускладнена браком точних статистичних даних, але тенденція до зростання очевидна.

Одним із ключових факторів, що сприяють ожирінню, названо доступність висококалорійних продуктів промислового виробництва. У міських умовах діти частіше споживають оброблену їжу замість збалансованого раціону, що посилюється обмеженим доступом до безпечних зон для активного відпочинку.

Зменшення фізичної активності пов’язане з малорухливим способом життя, зокрема через надмірне використання смартфонів і планшетів. Соціально-економічна нерівність також відіграє значну роль: сім’ї з низьким доходом мають менше можливостей забезпечити здорове харчування чи заняття спортом, що підвищує ризик ожиріння серед дітей із вразливих груп.

Дослідження акцентує на важливості ранньої діагностики для запобігання серйозним наслідкам, таким як метаболічний синдром, серцево-судинні захворювання та діабет 2-го типу. Для оцінки стану використовують індекс маси тіла (ІМТ) та стандартизовані графіки зросту й ваги, адаптовані до віку та статі дитини. Вчені наголошують, що розуміння причин — генетичних, харчових чи поведінкових — дозволяє розробляти індивідуальні стратегії лікування. Комплексний підхід, який поєднує роботу лікарів, дієтологів і психологів, визнано найефективнішим для боротьби з цією проблемою.

Профілактика, на думку дослідників, має починатися з раннього дитинства.

Рекомендації включають освіту батьків і дітей про користь здорового способу життя, зокрема уникнення підсолоджених напоїв, фаст-фуду та продуктів із високим вмістом трансжирів. Дітям радять споживати більше свіжих фруктів і складних вуглеводів, таких як цільнозернові продукти, а також займатися енергійною фізичною активністю щонайменше 60 хвилин п’ять днів на тиждень.

Нормалізація сну (8–11 годин на добу) та скорочення часу перед екранами також сприяють зниженню ризику ожиріння. Залучення всієї сім’ї до активного способу життя визнано важливим кроком для успіху.

Нефармакологічні методи, такі як корекція харчування та підвищення фізичної активності, залишаються основою терапії. Раціон дитини з ожирінням має бути збалансованим за вмістом білків, жирів і вуглеводів, з акцентом на продукти, багаті клітковиною, вітамінами та мікроелементами, такими як кальцій, магній і цинк.

Дослідники зазначають, що корекція нутритивного статусу може стати перспективним напрямком лікування, впливаючи на метаболічні процеси та інсулінорезистентність. Медикаментозне втручання застосовується рідко, лише у випадках тяжкого ожиріння з супутніми станами, коли зміни способу життя недостатні. Наприклад, у світі використовують препарати на кшталт орлістату чи аналогів глюкагоноподібного пептиду-1, але їхнє застосування у дітей потребує додаткових досліджень.

Цифрові технології, зокрема смартфони та розумні годинники, також розглядаються як інструменти для моніторингу ваги та активності. У звіті Федерального центру експертизи охорони здоров’я Бельгії запропоновано індикатори для оцінки роботи багатопрофільних педіатричних команд, які включають не лише медичні, а й психосоціальні аспекти. Шкільні програми профілактики, за даними Sax Institute, демонструють ефективність за умови тривалого впровадження та залучення всієї спільноти — від учителів до батьків.

Робота авторів (Ю.В. Марушко, С.П. Кривопустов, О.В. Хомич, О.А. Амімімін та А.О. Писарев) підкреслюють необхідність національних політик для зменшення доступу до шкідливих продуктів і створення умов для активного життя дітей.