Озонова діра над Антарктидою зменшилася у 2024 році

Всесвітня метеорологічна організація оприлюднила нову доповідь, яка свідчить про поступове відновлення озонового шару та зменшення озонової діри над Антарктидою у 2024 році порівняно з попередніми роками. Це важливе досягнення у справі захисту навколишнього середовища та здоров'я людини.

Глибина антарктичної озонової діри у 2024 році, яка традиційно з'являється над Антарктидою щовесни, виявилася нижчою за середні показники періоду 1990−2020 років. Максимальний дефіцит озонової маси становив 46,1 мільйона тонн, зафіксований 29 вересня. Цей показник виявився меншим порівняно з відносно великими дірами, що спостерігалися між 2020 та 2023 роками.

Початок формування озонової діри у 2024 році був відносно повільним, а затримане виснаження озону спостерігалося протягом вересня, після чого відбулося відносно швидке відновлення після досягнення максимального дефіциту. Експерти Всесвітньої метеорологічної організації зазначили у своїй заяві, що такий стійкий пізніший початок формування діри визначено як надійний показник початкового відновлення антарктичної озонової діри.

Проблема озонового шару вперше привернула увагу наукової спільноти ще у 1975 році, коли Всесвітня метеорологічна організація оприлюднила заяву під назвою «Зміна озонового шару внаслідок людської діяльності та деякі можливі геофізичні наслідки». Це стало початком систематичного вивчення впливу людської діяльності на стан озонового шару Землі.

За умови збереження поточної політики захисту озонового шару, очікується, що він відновиться до рівня 1980 року, тобто до періоду до появи озонової діри, приблизно до 2066 року над Антарктидою, до 2045 року над Арктикою та до 2040 року для решти світу. Ці прогнози базуються на найновішій оцінці, проведеній у 2022 році.

Мет Таллі, голова Наукової консультативної групи Всесвітньої метеорологічної організації з питань озону та сонячного ультрафіолетового випромінювання, підкреслив важливість продовження роботи у цій сфері. Він зазначив, що незважаючи на великий успіх Монреальського протоколу протягом останніх десятиліть, ця робота ще не завершена, і світ має продовжувати ретельний систематичний моніторинг як стратосферного озону, так і озоноруйнівних речовин та їх замінників.

Генеральний секретар Всесвітньої метеорологічної організації Селесте Сауло наголосила на тому, що наукові дослідження озонового шару організації мають багатодесятилітню історію. Вона зазначила, що ця робота базується на довірі, міжнародному співробітництві та прихильності до вільного обміну даними, що є наріжними каменями найуспішнішої екологічної угоди у світі.

Монреальський протокол на сьогодні призвів до поступового припинення понад 99 відсотків виробництва та споживання контрольованих озоноруйнівних речовин, які використовувалися у холодильному обладнанні, кондиціонуванні повітря, протипожежній піні та навіть лаку для волосся. Це досягнення стало можливим завдяки координованим зусиллям міжнародної спільноти та науковому обґрунтуванню необхідності захисту озонового шару.

Завдяки цим заходам озоновий шар тепер перебуває на шляху до відновлення до рівня 1980-х років до середини поточного століття, що значно зменшить ризики раку шкіри, катаракти та пошкодження екосистем через надмірний вплив ультрафіолетового випромінювання. Це має величезне значення для здоров'я людини та збереження біологічного різноманіття планети.

Поступове відновлення озонового шару демонструє ефективність міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних екологічних проблем. Успіх Монреальського протоколу служить прикладом того, як наукові дослідження, політична воля та координовані дії можуть призвести до позитивних змін у стані навколишнього середовища.

Водночас експерти наголошують на необхідності продовження моніторингу та дотримання встановлених стандартів. Незважаючи на позитивні тенденції, процес відновлення озонового шару потребує тривалого часу та постійної уваги з боку міжнародної спільноти. Важливо зберігати досягнуті результати та не допускати повернення до використання озоноруйнівних речовин.