Пестициди: Масштабне дослідження виявило колосальну шкоду природі

Протягом десятиліть наукова спільнота усвідомлювала негативний вплив широкого використання пестицидів на довкілля. Було добре відомо, що ці хімічні речовини, призначені для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, можуть завдавати шкоди багатьом нецільовим видам, включаючи корисних комах, птахів, риб, а також становити ризик для здоров'я людини та цілісності екосистем. Однак нове масштабне дослідження, проведене міжнародними командами вчених з Великої Британії та Китаю, розкрило значно похмурішу картину: виявляється, пестициди завдають шкоди не просто окремим видам — їхній негативний вплив є набагато більш всеохоплюючим і стосується практично всіх форм життя на планеті. Ця робота, опублікована в престижному науковому журналі Nature Communications, є одним із найбільших на сьогодні досліджень, присвячених комплексним наслідкам застосування пестицидів.

Вчені провели ретельний метааналіз понад 1700 існуючих наукових досліджень, що охоплювали різні аспекти використання пестицидів у сільському господарстві, комерційних цілях та в побуті по всьому світу. Результати аналізу виявилися приголомшливими. «Наше дослідження надає безпрецедентне розуміння наслідків використання пестицидів для природного середовища в глобальному масштабі», — зазначив співавтор дослідження Бен Вудкок з Центру екології та гідрології Великої Британії (UKCEH), слова якого наводить Phys.org. Згідно зі звітом, негативні ефекти виявилися «переважними», «широкомасштабними» та поширеними серед сотень різних видів, що належать до різних таксономічних груп.

Дослідники зафіксували цілий спектр згубних впливів пестицидів на живі організми. Серед них — порушення репродуктивних процесів, що призводить до зниження народжуваності та виживання потомства; уповільнення індивідуального росту та розвитку; погіршення здатності до полювання та пошуку їжі; порушення обміну речовин (метаболізму); зміни у шлюбній поведінці та виборі партнера; зниження імунітету та підвищення вразливості до хвороб. У багатьох випадках кумулятивний ефект цих порушень призводить до передчасної смерті окремих особин та, як наслідок, до скорочення чисельності цілих популяцій, що ставить під загрозу їхнє довгострокове існування. «Часто припускають, що пестициди токсичні переважно для цільового шкідника та близькоспоріднених організмів, але це явно не так», — пояснює Дейв Гулсон, інший дослідник, залучений до роботи. — «Викликає занепокоєння те, що ми виявили повсюдний негативний вплив на рослини, тварин, гриби та мікроби, що загрожує цілісності екосистем». Це означає, що хімічні речовини, які ми використовуємо для захисту врожаю, руйнують саму основу природних систем, від яких залежить і сільське господарство, і наше власне існування.

Виникає логічне запитання: якщо пестициди настільки шкідливі, чому їх досі так широко використовують? Відповідь криється в сучасній моделі інтенсивного сільського господарства. Бен Вудкок називає пестициди «необхідним злом». «Без них глобальне виробництво продовольства та засоби до існування фермерів, ймовірно, зазнали б краху», — визнає він. Сучасні агросистеми, орієнтовані на монокультури та максимальну врожайність, стали надзвичайно залежними від хімічного захисту від шкідників, хвороб та бур'янів. Відмова від пестицидів без фундаментальних змін у підходах до ведення сільського господарства могла б призвести до значних втрат врожаю та продовольчої кризи. Однак, як підкреслюють автори дослідження, отримані ними дані чітко вказують на нагальну потребу в розробці та впровадженні політик і практик, спрямованих на суттєве скорочення використання цих небезпечних речовин. Масштабне застосування пестицидів є одним із головних чинників глобальної втрати біорізноманіття — кризи, яка загрожує не лише дикій природі, а й добробуту людства.

Втрата біорізноманіття — це не абстрактна екологічна проблема. Вона має цілком конкретні наслідки для людини. Як зазначає Центр біорізноманіття та збереження при Американському музеї природничої історії, біорізноманіття забезпечує нас фундаментальними ресурсами, включаючи їжу, будівельні матеріали (житло), паливо та ліки. «Крім того, екосистеми надають критично важливі послуги, такі як запилення сільськогосподарських культур, розповсюдження насіння, регулювання клімату, очищення води, кругообіг поживних речовин та природний контроль над шкідниками в сільському господарстві», — йдеться в їхніх матеріалах. Руйнуючи біорізноманіття за допомогою пестицидів, ми підриваємо самі основи нашого існування, знищуючи природні механізми, які підтримують стабільність довкілля та забезпечують нас ресурсами.

Незважаючи на складність проблеми, вже існують і розробляються шляхи для пом'якшення негативних наслідків. Дослідники рекомендують максимально обмежувати застосування пестицидів там, де це можливо. Цей процес вже триває в багатьох частинах світу. Наприклад, в Європейському Союзі понад 10% сільськогосподарських угідь вже вільні від синтетичних пестицидів завдяки розвитку органічного землеробства та впровадженню інтегрованих систем захисту рослин. Вчені також заохочують фермерів до ширшого впровадження простих, але дієвих агроекологічних методів замість тотального обприскування токсичними хімікатами. Одним із таких методів є висівання смуг диких квітів на полях та навколо них. Ці квіти приваблюють і підтримують популяції корисних комах, які є природними ворогами шкідників, таких як сонечка (які поїдають попелиць) та хижі жуки. Аналогічно, створення елементів дружнього до дикої природи ландшафту (живоплоти, невеликі водойми, ділянки з дикою рослинністю) може привабити інших природних хижаків, таких як жаби, птахи та їжаки, які також допомагають контролювати чисельність шкідників.

Крім того, Бен Вудкок бачить «великий потенціал у майбутньому» для інтеграції сучасних технологій у рішення цієї проблеми. Наприклад, використання штучного інтелекту для моніторингу популяцій шкідників за допомогою камер та сенсорів може дозволити застосовувати пестициди лише тоді і там, де це дійсно необхідно. Розробка високоточних методів внесення (наприклад, за допомогою дронів або роботизованих систем, що обробляють кожну рослину індивідуально) може значно зменшити кількість використовуваних хімікатів та уникнути непотрібного забруднення навколишнього середовища. Поєднання скорочення використання, переходу на безпечніші альтернативи, впровадження агроекологічних практик та використання новітніх технологій є ключем до пошуку балансу між потребами продовольчої безпеки та збереженням здорових і стійких екосистем для майбутніх поколінь.