Пестициди у меді: вчені виявили стійкість токсичних речовин при зберіганні

Вчені з кількох провідних наукових установ України провели масштабне дослідження причин масової загибелі бджолиних сімей та наявності пестицидів у меді. Дослідження тривало протягом 2021−2022 років та охопило різні регіони країни.

Науковці виявили, що основною причиною загибелі бджіл стало отруєння пестицидами різних хімічних груп, зокрема неонікотиноїдами, триазолами, стробілуринами та бензимідазолами. Найчастіше причиною загибелі ставали суміші двох або більше піретроїдів та неонікотиноїдів у різних співвідношеннях.

Найбільша кількість загиблих бджолиних сімей була зафіксована у Полтавській (565), Вінницькій (487) та Одеській (366) областях. Дещо менше випадків зареєстровано у Рівненській та Сумській областях — по 100, Харківській — 77 та Хмельницькій — 75 колоній.

У меді з пасік переважали залишки засобів захисту рослин з груп інсектицидів (неонікотиноїди) та фунгіцидів (триазоли, стробілурини та бензимідазоли). Неонікотиноїди становили 58,8% від вмісту пестицидів у меді, триазоли — 29,6%, стробілурини — 6,5%, а бензимідазоли — 5,1%.

Особливу увагу дослідники приділили вивченню стійкості пестицидів у меді при різних умовах зберігання. Було встановлено, що при температурі 4°C залишки неонікотиноїдів, триазолів, стробілуринів та бензимідазолів у меді залишалися стабільними протягом 12 місяців зберігання.

При температурі 20°C імідаклоприд, клотіанідин та тіаметоксам зберігалися в меді без змін протягом року. Водночас вміст тіаклоприду зменшився на 21,2%, а ацетаміприду — на 20,7% через 12 місяців зберігання. Серед триазолів тебуконазол, ципроконазол та епоксиконазол не розкладалися в меді при 20°C, тоді як флутріафол розклався на 36,3% через 12 місяців.

Залишки стробілуринів, зокрема піраклостробіну та азоксистробіну, не розкладалися в меді при 20°C протягом 12 місяців. Виняток становив пікоксистробін, який розклався на 38,0% з 9-го по 12-й місяць зберігання.

Найшвидше при температурі 20°C розкладалися бензимідазоли. Карбендазим розклався на 80,0% до 9-го місяця, а до 12-го місяця повністю зник. Тіофанат-метил почав розкладатися з 6-го місяця і до 12-го місяця його вміст зменшився на 55,4% порівняно з початковим значенням.

Результати дослідження свідчать про необхідність моніторингу залишків пестицидів у тілах загиблих бджіл та меді під час розслідування випадків масової загибелі бджолиних сімей. Отримані дані обґрунтовують потребу пошуку та розробки надійних біопрепаратів як альтернативи хімічним пестицидам у сільському господарстві.

Дослідження проводили науковці з Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» Національної академії аграрних наук України та Поліського національного університету.