Піраміду Кукулькана дослідять за допомогою мюонної томографії

Фахівці з Мексики та Сполучених Штатів завершують підготовку наукового проєкту, який дозволить проаналізувати внутрішню структуру піраміди Кукулькана, відомої як Ель-Кастільо, в археологічній зоні Чичен-Іца. Для дослідження використовуватимуть томографію на основі мюонів — субатомних частинок, що утворюються космічними променями.

Мюонна технологія базується на використанні космічних мюонів для створення зображень та інженерних застосувань. Ці субатомні частинки виникають, коли космічні промені взаємодіють з атмосферою Землі. Оскільки мюони можуть проникати крізь щільні матеріали набагато ефективніше, ніж рентгенівські промені, їх застосовують у мюонній томографії для створення зображень великих або товстих структур, таких як вулкани, піраміди чи промислове обладнання.

Ініціативу використання цієї технології схвалила Археологічна рада Національного інституту антропології та історії Мексики. До проєкту залучені дослідники з цієї установи, а також фізики та інженери з Національного автономного університету Мексики. Участь беруть також науковці з Чиказького державного університету, Домініканського університету, Університету Вірджинії та Національної лабораторії Фермі у Сполучених Штатах.

Проєкт координуватиме Едмундо Гарсія Соліс, науковець Чиказького державного університету. За його словами, неінвазивне дослідження заплановане на останній квартал 2025 року після кількох років тестування для підтвердження корисності мюонного зображення у великих доіспанських структурах.

Ель-Кастільо має приблизні розміри 55,5 метра з кожного боку та висоту майже 30 метрів, що робить його найбільшою за обсягом будівлею стародавнього міста майя. Керівниця археологічної зони Гваделупе Еспіноса Родрігес пояснила, що споруду збудували приблизно у 10 столітті, і, як і інші храми майя, вона демонструє кілька накладених одна на одну фаз будівництва.

У 1930-х роках археологічні роботи призвели до розкопок тунелю на північній стороні піраміди, через який виявили камери, відомі як Камера жертвопринесень та Камера подарунків. У цих приміщеннях знайшли емблематичні предмети, зокрема Чак-Мооль та трон у формі ягуара з червоним пігментом. На новому етапі проєкту використовуватимуть два наявні тунелі для розміщення детекторів та проведення початкового дослідження цих внутрішніх просторів.

Гарсія Соліс зазначив, що хоча у 2016 році дослідники з Національного автономного університету Мексики провели дослідження електричного опору, які вказували на можливе існування додаткових порожнин, мюонна томографія пропонує перевагу досягнення практично необмеженої глибини. Це дозволить створити комплексне зображення внутрішньої частини піраміди.

Для цього розробили два ідентичні детектори, які встановлять у тунелях, розташованих на північ та південь від споруди. Ці пристрої спеціально спроектовані для роботи в несприятливих умовах, таких як висока вологість, температура близько 32 градусів Цельсія та обмежений простір.

Польові роботи триватимуть приблизно шість місяців, протягом яких очікується підтвердження точного розташування відомих камер. Згодом обробка даних може виявити нерівності, що вказують на присутність третьої камери, дозволяючи оцінити її розмір та можливі характеристики. Результати дослідження можуть надати дані для підтвердження або спростування різних археологічних гіпотез, включаючи припущення спеціалістки з юкатанської архітектури Вірджинії Міллер про те, що раніша субструктура Ель-Кастільо могла функціонувати як поховальне приміщення для правителя майя.