Покоління «Зет»: Несподівана вразливість до дезінформації

Масштабне міжнародне дослідження, проведене вченими Британського Колумбійського університету та Кембриджського університету, розкрило несподівані закономірності сприйняття інформації серед різних вікових груп. Науковці опитали понад 66 тисяч осіб у 24 країнах світу, щоб зрозуміти, як люди розпізнають правдиву та фейкову інформацію.

Дослідження, опубліковане в журналі «Personality and Individual Differences», мало на меті не звинуватити когось у надмірній довірливості, а глибше зрозуміти механізми поширення дезінформації. Головний дослідник проекту, психолог Фрідріх Гьотц, наголосив, що проблема дезінформації становить серйозну загрозу демократичним інституціям, громадському здоров'ю та глобальній безпеці.

Унікальність дослідження полягала у використанні спеціально розробленого психологами тесту під назвою «Тест сприйнятливості до дезінформації» (Misinformation Susceptibility Test, MIST). Учасникам пропонувалося за короткий проміжок часу оцінити достовірність новинних заголовків, а також відповісти на додаткові запитання про освіту, вік та політичні погляди.

Найцікавішими виявилися результати, пов'язані з поколінням Z — молодими людьми, народженими між 1997 та 2012 роками. Всупереч поширеній думці про «цифрових аборигенів», які начебто краще орієнтуються в інформаційному просторі, дослідження показало протилежне. Представники покоління Z виявилися найбільш схильними плутати правдиві та фейкові новини.

Водночас дослідження виявило парадоксальну особливість: молодь досить адекватно оцінює власні можливості з розпізнавання дезінформації. На відміну від інших вікових груп, зокрема більш освічених, покоління Z демонструє реалістичніше сприйняття власних медійних компетенцій.

Серед інших цікавих закономірностей — вища схильність до плутанини серед осіб з нижчим рівнем освіти, представників неоднорідної гендерної ідентичності та людей з більш консервативними політичними поглядами. Водночас консервативно налаштовані учасники також показали досить високу здатність до самооцінки власних інформаційних компетенцій.

Фрідріх Гьотц підкреслив, що академічна спільнота вже давно спростувала міф про природню медіаграмотність цифрового покоління. «Ми досі маємо хибне уявлення про те, що молодь автоматично краще орієнтується в інформаційному середовищі», — зазначив дослідник.

Науковці наголошують на необхідності системної роботи урядів та освітніх інституцій з підвищення медіаграмотності. Ключове повідомлення дослідження — жодна людина не застрахована від впливу дезінформації, незалежно від віку, освіти чи соціального статусу.

«Важливо усвідомлювати, що кожен з нас регулярно стикається з дезінформацією і кожен може потрапити під її вплив», — резюмує Гьотц. Дослідження є важливим кроком до розуміння складних інформаційних процесів у сучасному глобалізованому світі.