Помер Джеймс Гаррісон — донор, який врятував 2,4 млн немовлят

Джеймс Гаррісон, відомий як «людина із золотою рукою», помер уві сні в будинку для літніх людей у штаті Новий Південний Уельс 17 лютого. Йому було 88 років. Про смерть чоловіка повідомила його родина. Гаррісон став одним із найвидатніших донорів крові у світі, адже його плазма врятувала життя понад 2,4 мільйона немовлят завдяки рідкісному антитілу Anti-D.

Унікальна властивість його крові допомогла створити препарат, що захищає немовлят від гемолітичної хвороби новонароджених (HDFN). Це небезпечне ускладнення вагітності, яке виникає, коли імунна система матері починає атакувати еритроцити своєї дитини. До відкриття Anti-D у 1960-х роках половина дітей, у яких розвивалася ця хвороба, помирала.

Гаррісон почав здавати кров після того, як у підлітковому віці сам пережив складну операцію на грудній клітці та отримав значну кількість донорської крові. У 18 років він пообіцяв стати донором і зберігав цю відданість 63 роки, здійснюючи здачу плазми кожні два тижні. У 2005 році його внесли до Книги рекордів Гіннеса як людину, що зробила найбільшу кількість плазмодач. Він утримував цей рекорд до 2022 року, коли його перевершив донор зі США.

Його донька Трейсі Меллоушип зазначила, що Гаррісон пишався своєю роллю в порятунку життів. «Він завжди говорив, що це не боляче, а життя, яке ти рятуєш, може бути твоїм власним», — сказала вона. Сама Меллоушип та двоє онуків Гаррісона також отримали щеплення Anti-D.

За словами фахівців, людей із таким унікальним складом крові дуже мало — в Австралії є менш як 200 донорів Anti-D. Проте вони щороку допомагають приблизно 45 000 матерям та їхнім дітям уникнути небезпечних ускладнень вагітності. Вчені з інституту медичних досліджень Уолтера та Елізи Холл разом з австралійською службою донорства Lifeblood працюють над вирощуванням антитіл у лабораторних умовах, використовуючи зразки крові Гаррісона та інших донорів.

Девід Ірвінг, директор з досліджень Lifeblood, зазначає, що створення синтетичного Anti-D залишається головною метою, оскільки знайти людей, здатних регулярно виробляти потрібні антитіла у достатній кількості, дуже складно. «Це свого роду „святий Грааль“ у медицині», — підкреслив він.

Причини, через які кров Гаррісона містила таку велику кількість Anti-D, точно невідомі. Вчені припускають, що це могло бути наслідком масивного переливання крові, яке він отримав у 14 років.

Внесок Гаррісона у медицину був відзначений на національному рівні — він отримав Орден Австралії за гуманітарну діяльність. Його історія стала прикладом того, як одна людина може вплинути на життя мільйонів.