Померла Гледіс Вест, піонерка GPS і одна з «прихованих постатей» NASA

Гледіс Вест, піонерка розробки системи глобального позиціонування GPS, померла у віці 95 років. За повідомленням сімейного допису у соціальній мережі X, яке цитує Національне громадське радіо, вона пішла з життя у суботу з природних причин. Вест «мирно відійшла у присутності родини та друзів і тепер на небесах зі своїми близькими», йдеться у повідомленні.

Гледіс Вест, афроамериканка, пройшла шлях від дитинства в епоху расової сегрегації Джима Кроу до дорослого життя, присвяченого створенню піонерських моделей форми Землі, які стали основою технології глобального позиціонування для навігації. Проте сама Вест не вважала себе активною користувачкою GPS серед чотирьох мільярдів людей у світі. Коли філія Національного громадського радіо запитала про це у 2020 році, Вест відповіла, що використовує GPS «мінімально». «Я віддаю перевагу картам», додала вона.

Гледіс Мей Браун народилася 27 жовтня 1930 року на південь від Річмонда, штат Вірджинія, у сільській місцевості Сазерленд, за даними Енциклопедії Британіка. Її батьки мали невелику ферму та інші роботи. Більшість населення регіону становили орендарі землі, відомі як шейркроппери.

Спочатку Вест очікувала, що її кар'єра приведе її на ферму або до роботи, яку виконувала її мати на тютюнопереробному заводі. Але навчання змінило все.

Вест стала кращою випускницею свого класу середньої школи, а потім вступила до історично чорношкірого Вірджинського державного коледжу (нині Вірджинський державний університет) за повною стипендією. Вона здобула ступінь бакалавра, а потім магістра наук з математики. Вона також викладала у школах Вірджинії, які на той час були расово сегреговані, зазначає Британіка.

Через рік після закінчення навчання у 1955 році, того самого року, коли президент Дуайт Ейзенхауер заборонив расову дискримінацію при прийомі на роботу, Вест почала працювати в тодішньому Військово-морському випробувальному полігоні в Далгрені, штат Вірджинія. «Там було троє інших чорношкірих професіоналів», розповіла Вест Національному громадському радіо. «Ми поважали керівників і намагалися ставитися до них так, як хотіли б, щоб вони ставилися до нас, якби ми були на їхньому місці».

Вест пропрацювала в Далгрені 42 роки, за даними Міністерства оборони. Її робота включає участь у дослідженні 1960-х років, яке показало, що рух Плутона є регулярним порівняно з Нептуном, та фундаментальну роботу, яка сприяла розробці GPS у 1970-х та 1980-х роках.

«Вест використовувала складні алгоритми для врахування варіацій гравітаційних, припливних та інших сил, які спотворюють форму Землі», повідомило Міністерство оборони. «Вона програмувала комп'ютер IBM 7030, також відомий як Stretch, для надання все більш точних розрахунків надзвичайно точної моделі форми Землі, оптимізованої для того, що зрештою стало орбітою GPS, яку використовують супутники».

Кар'єра Вест не була широко відома до публікації у 2016 році книги «Приховані постаті» Марго Лі Шеттерлі та голлівудського фільму за мотивами книги того ж року. Після цього почали надходити нагороди, включаючи введення до Зали слави космічних та ракетних піонерів Повітряних сил у 2018 році та премію Webby за життєві досягнення у 2021 році.

Вест пережила свого чоловіка Айру, з яким прожила 57 років і якого зустріла на роботі у Військово-морському випробувальному полігоні. У подружжя Вест було троє дітей та семеро онуків.