Популяція ласок під загрозою: чому науковці б'ють на сполох через найменших хижаків

Моніторинг стану популяцій ссавців є важливим завданням для сучасних екологів та біологів. Однак деякі види представляють особливу складність для спостереження та обліку. Серед них — ласки, маленькі й надзвичайно спритні хижаки, які вкрай рідко потрапляють в об'єктиви фотопасток, що викликає занепокоєння щодо стану їхніх популяцій.

«Ми дещо стурбовані станом популяцій ласок», — зазначає Роланд Кейс, професор-дослідник Університету Північної Кароліни та науковець Музею природничих наук Північної Кароліни. «Ми рідко їх бачимо, але важко визначити, чи вони дійсно зникають, чи просто настільки непомітні, що ми не можемо їх знайти. Ми вирішили, що нам необхідно краще зрозуміти найефективніший метод їх виявлення, адже досі не існувало єдиної думки щодо цього питання».

Саме ця проблема стала центральною темою нового дослідження Кейса та колективу науковців, які вивчали, який тип приманки найефективніше приваблює ласок з їхніх схованок.

Протягом 2022−2023 років дослідники розмістили 486 фотопасток у місцях центральної та східної частини Сполучених Штатів, де, як відомо, мешкають ласки. Вони використовували сім типів приманок, щоб визначити, які з них найбільше приваблюють мустелідів — різноманітну родину хижаків, що включає ласок, тхорів і куниць.

Результати дослідження показали, що червоне м'ясо перевершило всі інші приманки, особливо коли його доповнювали невеликою кількістю лососевої олії. Ласки на півдні також виявили схильність до курятини, як зазначив Кейс. Оскільки червоне м'ясо також приваблює більшість інших хижаків, дослідники розробили нову систему подвійної клітки, щоб ускладнити доступ більшим тваринам до приманки.

«Існує величезна різноманітність запахових приманок, і мисливці часто виготовляють їх самостійно з різноманітних інгредієнтів», — пояснив він. «Однак, як виявилося, найкраще працює просто шматок м'яса».

Серед усіх видів ласок найбільше занепокоєння викликає «мала ласка». Як найменший хижак у світі, маленька ласка надзвичайно важко відслідковується і була помічена лише в кількох дослідженнях із використанням фотопасток. Їхній ареал поширюється на гори Північної Кароліни, і Кейс сподівається використати результати цього дослідження для обстеження популяцій малих ласок у цьому регіоні.

«Тепер, коли ми розуміємо найкращі способи приваблення ласок, ми можемо бути більш впевнені в результатах наших обстежень», — підкреслив науковець. «Коли ми маємо місця, де не виявляємо їх, ми можемо бути значно впевненішими, що вони не просто ховаються, а їх дійсно там немає».

Результати цього дослідження мають важливе значення для ефективного моніторингу та збереження популяцій ласок. Розуміння методів виявлення цих непомітних тварин дозволить науковцям отримувати точніші дані щодо їхньої чисельності та розповсюдження, що є критично важливим для розробки ефективних стратегій збереження цих унікальних хижаків.

За останні десятиліття спостерігаються тривожні тенденції скорочення популяцій багатьох дрібних хижаків, включаючи ласок. Це може мати серйозні наслідки для екосистем, де ці тварини відіграють важливу роль у контролі популяцій гризунів та підтримці екологічного балансу. Саме тому вдосконалення методів моніторингу є надзвичайно актуальним завданням для сучасної науки.

Дослідники також наголошують на важливості комплексного підходу до вивчення біорізноманіття та збереження видів. Окрім використання ефективних приманок для фотопасток, необхідно розвивати й інші методи спостереження, такі як аналіз ДНК з навколишнього середовища та залучення громадських науковців до збору даних про спостереження диких тварин.

Це дослідження є частиною більш широких зусиль з охорони природи, спрямованих на збереження різноманіття ссавців у Північній Америці та по всьому світу. Розуміння причин зникнення видів та розробка ефективних стратегій їх збереження залишаються одними з найважливіших завдань для наукової спільноти.