Постійне використання гаджетів під час війни скорочує сон та погіршує здоров’я молоді

Особливо це стосується молодих людей, які проводять значну частину часу за екранами телефонів, планшетів чи ноутбуків. Нове дослідження, проведене в Україні, показало, що постійне використання мобільних пристроїв під час війни не лише змінює тривалість сну, а й негативно позначається на фізичному та психологічному стані молоді. Цей ефект виявився більш вираженим серед жінок.

Дослідження охопило 125 осіб віком від 18 до 25 років, серед яких 95 жінок та 30 чоловіків. Учасники представляли різні соціальні групи: студенти медичних коледжів та університетів, інтерни, медичний персонал клінік, аспіранти. Для збору даних вчені використали соціологічні методи, зокрема телефонні інтерв’ю та спеціально розроблену анкету, яку поширювали через популярні соціальні мережі, такі як Viber, Telegram, Facebook та Instagram. Анкета містила питання про типи пристроїв, частоту їхнього використання, причини залежності від гаджетів, а також про самопочуття та зміни у тривалості і якості сну.

Результати виявилися показовими. Більшість жінок (44%) найчастіше використовували мобільні телефони, тоді як ноутбуки й планшети були майже однаково популярними. Найменше учасники обирали персональні комп’ютери (8%). Жінки виявилися на 34,4% схильнішими до використання телефонів порівняно з чоловіками. Серед типів пристроїв переважали смартфони — їх використовували 60% жінок проти 16% тих, хто віддавав перевагу кнопковим телефонам. Чоловіки також частіше обирали смартфони, але різниця у частоті використання між статями була помітною.

Щодо частоти використання гаджетів, 28% жінок повідомили, що роблять це постійно, 20% — три-чотири рази на день, а менша частина — раз чи два на тиждень або місяць. Серед чоловіків найпоширенішим було використання пристроїв один-два рази на день (12%). Загалом жінки виявилися на 24% більш схильними до постійного користування гаджетами. Ця тенденція може бути пов’язана з професійною діяльністю чи типом особистості, зазначають дослідники.

Одним із ключових висновків стало те, що тривале перебування за екранами суттєво впливає на сон. Більшість жінок повідомили про скорочення часу сну: 25,6% спали 3−4 години, 22,4% — 5−6 годин, і лише 17,6% зберігали норму в 7−8 годин. У чоловіків зміни були менш вираженими: 15,2% спали 3−4 години, 6,4% — 5−6 годин. Жінки частіше скаржилися на труднощі із засинанням (34,4%) та переривання сну (23,2%), тоді як чоловіки також відзначали проблеми із засинанням, але меншою мірою. Зміни стосувалися не лише тривалості, а й фаз сну: у жінок частіше порушувалися початкові етапи глибокого сну, у чоловіків — фаза засинання.

Окрім впливу на сон, учасники повідомляли про погіршення здоров’я. Жінки частіше скаржилися на головний біль (16%), слабкість і втому (15,2%), порушення зору (1,6%), а також на менструальні розлади (16%). Чоловіки відзначали головний біль (4,8%), слабкість (4%) та нерегулярне серцебиття (0,8%). Психологічні симптоми також були поширенішими серед жінок: 18,4% повідомляли про пригнічений настрій, 16% — про дратівливість, 14,4% — про апатію. Чоловіки частіше згадували почуття сорому перед родиною (9,6%) та немотивовану агресію (4,8%).

Дослідники пов’язують ці явища з умовами війни, коли гаджети стають основним джерелом інформації та спілкування. Зростання часу, проведеного за екранами, особливо серед студентів, які навчаються дистанційно, лише посилює проблему. Жінки виявилися вразливішими через можливі гендерні особливості реакції нервової системи на тривалий вплив зовнішніх факторів.

Авторами дослідження є науковці з Харківського національного медичного університету: М.О. Кузнецова, Ю.О. Садовниченко, І.К. Кузнецова, В.О. Бібіченко, О.В. Шмуліч, Л.В. Краснікова та К.А. Кузнецов. Їхня робота опублікована в Міжнародному неврологічному журналі (Україна) за 2025 рік.