Препарат для схуднення уповільнив ріст раку грудей у мишей

Нове доклінічне дослідження показало неочікувані властивості препарату тірзепатид, який уже відомий своєю ефективністю у боротьбі з ожирінням та діабетом. Вчені виявили, що цей лікарський засіб уповільнив ріст пухлин раку грудей у мишей з ожирінням, що відкриває нові перспективи у профілактиці та лікуванні онкологічних захворювань.

Дослідження було представлене на щорічній конференції ENDO 2025 Ендокринологічного товариства у Сан-Франциско, Каліфорнія. Тірзепатид, який продається під торговими назвами Mounjaro для лікування діабету другого типу та Zepbound для зниження ваги, продемонстрував здатність уповільнювати ріст раку грудей, пов'язаного з ожирінням, у мишачій моделі.

Аманда Кучінскас, аспірантка з лабораторій докторів Ерін Джайлс та Канакадурга Сінгер з Мічиганського університету в Енн-Арборі, яка є автором дослідження, зазначила важливість отриманих результатів. «Ожиріння є значним фактором ризику раку грудей, і хоча це дуже попередні дані, наші дослідження на мишах свідчать про те, що ці нові препарати проти ожиріння можуть стати способом зменшення ризику раку грудей, пов'язаного з ожирінням, або покращення результатів лікування», — сказала вона.

Науковці давно знають про зв'язок між ожирінням та гіршими наслідками для людей з раком грудей, тоді як втрата ваги асоціюється з кращими прогнозами. Однак досягнення та підтримання втрати ваги традиційними методами залишається складним завданням для багатьох людей. Саме тому дослідники звернулися до вивчення альтернативних підходів.

Тірзепатид належить до нового класу ліків, які активують рецептори як GLP-1 (глюкагоноподібний пептид 1), так і GIP (глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид). Ці рецептори беруть участь у регулюванні рівня цукру в крові та апетиту. Дослідники поставили за мету визначити, чи може цей препарат також уповільнити прогресування раку грудей, пов'язаного з ожирінням.

У дослідженні взяли участь шістнадцять мишей. Дев'ятитижневих мишей лінії C57BL/6 годували дієтою з високим вмістом жиру, що становив сорок відсотків раціону, та утримували в теплому середовищі для індукції ожиріння. У віці тридцяти двох тижнів мишей з ожирінням випадковим чином розподілили на групи, які отримували ін'єкції тірзепатиду або плацебо через день протягом шістнадцяти тижнів. Об'єми пухлин вимірювали двічі на тиждень.

Результати дослідження показали, що препарат проти ожиріння зменшив масу тіла та жирову тканину приблизно на двадцять відсотків у мишей, що подібно до кількості втрати ваги, яку досягають жінки при прийомі цього препарату. Дослідники встановили, що це було в основному обумовлено втратою жирової маси, зі зменшенням ваги жирових депо порівняно з контрольною групою.

Особливо цікавим виявився зв'язок між масою тіла та ростом пухлин. Препарат проти ожиріння також зменшив об'єм пухлин порівняно з контрольною групою. Наприкінці дослідження вчені виявили, що об'єм пухлини значно корелював з масою тіла, загальною масою жирової тканини та кількістю жиру, що зберігається в печінці.

Кучінскас підкреслила значущість отриманих даних, зауваживши: «Хоча це дуже попередні результати, вони свідчать про те, що цей новий препарат проти ожиріння може також мати корисний вплив на результати лікування раку грудей».

Механізм дії тірзепатиду полягає в активації двох типів рецепторів одночасно, що робить його більш ефективним порівняно з препаратами, які впливають лише на один тип рецепторів. GLP-1 рецептори відповідають за уповільнення спорожнення шлунка та зменшення апетиту, тоді як GIP рецептори сприяють вивільненню інсуліну залежно від рівня глюкози.

Дослідження показало, що зменшення маси тіла корелювало зі зменшенням розміру пухлин, що вказує на прямий зв'язок між втратою ваги та зниженням прогресування раку. Це відкриття може мати важливі наслідки для розуміння того, як ожиріння впливає на розвиток та прогресування онкологічних захворювань.

Жирова тканина не є пасивним сховищем енергії, а активно бере участь у метаболічних процесах, виробляючи різні гормони та запальні речовини. При ожирінні жирова тканина може створювати середовище, що сприяє росту пухлин через хронічне запалення та зміни в гормональному балансі.

Зменшення жирових депо під впливом тірзепатиду може змінювати це мікросередовище, роблячи його менш сприятливим для росту ракових клітин. Крім того, покращення метаболічних показників, таких як чутливість до інсуліну та зменшення запалення, може додатково сприяти уповільненню прогресування пухлин.

Важливо відзначити, що дослідження проводилося на мишачій моделі, і результати потребують подальшої перевірки в клінічних дослідженнях на людях. Однак отримані дані дають підстави для оптимізму щодо потенційного використання препаратів для зниження ваги у профілактиці та лікуванні раку грудей.

Наразі тривають додаткові дослідження у співпраці з лабораторією доктора Стіва Херстінга з Університету Північної Кароліни в Чапел-Хілл. Ці дослідження мають на меті відокремити ефекти втрати ваги від специфічних протипухлинних ефектів тірзепатиду, що допоможе краще зрозуміти механізми дії препарату.

Результати цього дослідження можуть відкрити нові шляхи для комплексного підходу до лікування раку грудей, особливо у пацієнтів з ожирінням. Поєднання традиційних методів лікування раку з препаратами для зниження ваги може покращити загальні результати терапії та якість життя пацієнтів.