Професійне вигорання фізичних терапевтів: виклики воєнного часу

Українські науковці провели унікальне дослідження професійного вигорання фізичних терапевтів в умовах воєнного конфлікту. Дослідження, яке охопило 67 фахівців з різних регіонів України, виявило складну картину емоційного стану реабілітаційних працівників.

Вчені з Сумського державного університету та Всеукраїнського об'єднання фізичних терапевтів використали стандартизований опитувальник Маслач для оцінки рівня професійного вигорання. Дослідження показало, що майже половина опитаних фізичних терапевтів перебувають у зоні високого ризику емоційного виснаження.

Серед ключових результатів — високий рівень емоційного виснаження у 53,73% учасників дослідження. Більше половини (52,24%) мають високий рівень деперсоналізації, що свідчить про значне психоемоційне навантаження. Особливо вразливими виявилися фахівці зі стажем роботи від 2 до 5 років, серед яких 59,09% показали високі показники емоційного виснаження.

Дослідження також виявило цікаві тенденції щодо впливу різних факторів на професійне вигорання. Несподівано, такі немодифіковані чинники як стать, стаж роботи, тип та регіон розташування закладу суттєво не впливають на показники емоційного стану фізичних терапевтів.

Особливо складною є ситуація для фахівців, які працюють у державних закладах охорони здоров'я. Саме серед них спостерігається найвища кількість осіб з високим рівнем вигорання за всіма трьома шкалами опитувальника.

Чоловіки-фізичні терапевти дещо частіше демонструють ознаки професійного вигорання порівняно з жінками. Зокрема, у них вищі показники емоційного виснаження та деперсоналізації.

Важливим висновком дослідження стало твердження про необхідність розроблення спеціальних стратегій профілактики професійного вигорання. Науковці наголошують, що майже 50% українських фізичних терапевтів в умовах військового конфлікту мають високий рівень ризику емоційного виснаження.

Світова організація охорони здоров'я офіційно визнала професійне вигорання синдромом, що виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці. Особливо це стосується медичних працівників, які постійно перебувають у зоні високого емоційного напруження.

Дослідження проводилося на базі Сумського державного університету та Всеукраїнського об'єднання фізичних терапевтів. Авторами виступили О.О. Єжова, Т.В. Баришок, Д.С. Воропаєв та І.В. Романенко — провідні фахівці у сфері реабілітаційної медицини.

Науковці підкреслюють, що отримані результати відображають лише поточний стан і потребують подальших досліджень. У планах — більш масштабне вивчення проблеми професійного вигорання серед фізичних терапевтів та розроблення ефективних стратегій психоемоційної підтримки.