Прогнози споживання теплової енергії в Україні до 2030 року

В умовах війни та поступового відновлення економіки України з’явилася нагальна потреба переглянути прогнози споживання теплової енергії, адже попередні оцінки вже не відповідають реаліям. Вчені з Інституту загальної енергетики Національної академії наук України розробили нові сценарії, які враховують руйнування інфраструктури, зміну структури економіки та обмеженість статистичних даних через воєнний стан. Дослідження, опубліковане в журналі «Енерготехнології та ресурсозбереження», пропонує два основні сценарії розвитку подій до 2030 року: помірне відновлення економіки та консервативний шлях із збереженням поточних тенденцій.

Перший сценарій передбачає поступове відродження економічної активності країни. За умови припинення бойових дій до кінця 2025 року та завдяки модернізації інфраструктури, споживання теплової енергії може зрости до 63,1 мільйона гігакалорій на рік до 2030 року на рівні країни без урахування потреб населення. Якщо додати централізоване теплопостачання для людей, показник сягне 74,8−76,5 мільйона гігакалорій. Такий прогноз базується на припущенні, що валовий внутрішній продукт України у цінах 2016 року досягне 2827,2 мільярда гривень, а економіка частково повернеться до довоєнного рівня. Зростання теплоспоживання пояснюється відновленням промисловості, зокрема переробного сектору, який традиційно є одним із найбільших споживачів енергії.

Другий сценарій, консервативний, відображає менш оптимістичну картину. Він враховує збереження нинішнього стану промислового сектору без значного відновлення великих зруйнованих підприємств. У такому випадку потреба в тепловій енергії залишиться нижчою: до 2030 року вона складе близько 39,7 мільйона гігакалорій для економічних секторів і 57,2 мільйона гігакалорій із урахуванням населення. Цей прогноз відображає реалії, коли значна частина інфраструктури залишається пошкодженою, а економіка не отримує достатніх інвестицій для швидкого зростання. Основними стримуючими факторами називають безпекові ризики, логістичні проблеми та руйнування виробничих потужностей, особливо на сході країни.

Дослідження підкреслює, що найбільше теплової енергії споживає переробна промисловість. У 2020 році на неї припадало 67,3% від загального обсягу, зокрема металургія (25,8%), виробництво харчових продуктів (13,8%) та хімічна галузь (13,1%). Водночас значні втрати енергії відбуваються в теплових мережах — у базовому 2020 році вони склали 18,2%, переважно в секторі постачання електроенергії, газу та пари. Вчені наголошують на необхідності модернізації цих мереж до нормативних показників, що дозволить зменшити втрати та підвищити енергоефективність.

Окремо дослідники розглянули потреби населення в централізованому теплопостачанні. У 2020 році цей показник становив 18,9 мільйона гігакалорій, але через війну чисельність населення скоротилася до 33 мільйонів у 2025 році (за оцінками ЗМІ), що знизить потребу до 15,2 мільйона гігакалорій. До 2030 року, за умови повернення частини людей, показник може зрости до 17,5 мільйона гігакалорій. Проте точні оцінки ускладнені через брак даних про автономне опалення та фактичний стан житлового фонду після руйнувань.

Для забезпечення майбутніх потреб у теплі вчені пропонують впроваджувати сучасні технології. Одним із перспективних напрямів є теплові насоси, які вже активно використовуються в Європі для декарбонізації та енергетичної незалежності. В Україні їхнє впровадження поки обмежене — у 2023−2024 роках встановлено лише близько 1,5 тисячі одиниць, переважно імпортних. Інший шлях — використання біопалива та відходів. Енергетичний потенціал біомаси в країні оцінюють у 20−25 мільйонів тонн умовного палива на рік, а тверді побутові відходи (11,5−12,5 мільйона тонн щорічно) можуть стати джерелом відновлюваного палива за технологією Waste-to-Energy.

Дослідження стало важливим кроком для планування енергетичної політики України в умовах невизначеності. Воно враховує як поточні виклики, так і міжнародний досвід, пропонуючи реальні сценарії для адаптації енергосистеми. Авторами роботи є Олена Маляренко, Наталія Майстренко та Валентина Станиціна, які проводили дослідження в Інституті загальної енергетики Національної академії наук України, розташованому в Києві. Їхні висновки можуть стати основою для розробки прогнозного балансу теплової енергії на найближчі роки.