Прогулянки природою покращують когнітивне здоров'я студентів

Вчені з Туреччини провели унікальне дослідження впливу прогулянок природними середовищами на когнітивне та фізіологічне здоров'я студентської молоді. Експеримент тривав вісім тижнів і охоплював 32 студентів, які вели переважно сидячий спосіб життя.

Експериментальна група студентів двічі на тиждень здійснювала прогулянки природними маршрутами протяжністю від 6 до 10 кілометрів. Контрольна група продовжувала дотримуватися звичного малорухливого способу життя. Науковці здійснили детальні виміри різних показників до та після дослідження, включаючи час реакції, точність виконання завдань, memory capacity, когнітивну продуктивність, частоту серцевих скорочень та рівень насичення киснем.

Результати дослідження виявили позитивні зміни в експериментальній групі. Зокрема, час реакції студентів зменшився приблизно на 5,15%, що свідчить про покращення когнітивних функцій. Показник точності виконання завдань підвищився на 8,42%, а здатність до запам'ятовування — на 8%.

Науковці пов'язують ці зміни з теорією відновлення уваги, розробленої психологами Каплан і Каплан. Згідно з цією теорією, тривала розумова діяльність виснажує увагу, призводить до ментальної втоми та зниження продуктивності. Перебування в природному середовищі допомагає відновити когнітивні ресурси та підвищити здатність до концентрації.

Крім когнітивних змін, дослідження зафіксувало й фізіологічні покращення. Частота серцевих скорочень у студентів експериментальної групи знизилася в середньому на 4,26%, що вказує на позитивний вплив фізичної активності на серцево-судинну систему. Рівень насичення киснем збільшився на 1,03%.

Важливо зазначити, що зміни в контрольній групі були мінімальними та статистично незначущими. Це підтверджує безпосередній позитивний вплив прогулянок природними середовищами на здоров'я молоді.

Дослідники пов'язують отримані результати з кількома теоретичними концепціями. По-перше, це теорія біофілії, яка стверджує, що люди мають природжену схильність до взаємодії з живими системами. По-друге, численні попередні дослідження підтверджують позитивний вплив аеробних фізичних навантажень на когнітивні функції.

Науковці наголошують на практичній цінності отриманих результатів. Вони рекомендують впроваджувати програми прогулянок природними просторами в освітніх закладах, громадських ініціативах та програмах охорони здоров'я. Особливо це актуально для студентської молоді, яка часто веде малорухливий спосіб життя.

Автори дослідження — Акан Байракдар та Еліф Гюнеш з факультету спортивних наук Університету Аланія Алаадін Кейкубат (Туреччина) — підкреслюють, що їхня робота є внеском у розуміння взаємозв'язку між фізичною активністю, природним середовищем та здоров'ям людини.