Проривний метод боротьби з облисінням: цукровий гель стимулює ріст волосся

У 2024 році науковці випадково зробили потенційний прорив у лікуванні спадкового облисіння — найпоширенішої причини втрати волосся як у чоловіків, так і в жінок по всьому світу. Все почалося з дослідження цукру, який природно присутній в організмі та допомагає формувати ДНК: «дезоксирибоза» — частина дезоксирибонуклеїнової кислоти.

Під час вивчення впливу цього цукру на загоєння ран у мишей при місцевому застосуванні вчені з Шеффілдського університету та Університету COMSATS у Пакистані помітили, що хутро навколо пошкоджень відростало швидше, ніж у мишей, які не отримували лікування. Заінтриговані цим спостереженням, команда вирішила провести додаткове дослідження.

У дослідженні, опублікованому в червні 2024 року, вони взяли самців мишей із тестостерон-залежним облисінням і видалили хутро з їхніх спин. Щодня дослідники наносили невелику дозу гелю з дезоксирибозою на оголену шкіру, і протягом кількох тижнів хутро в цій області показало «потужне» відновлення, з'явилися довгі, густі окремі волосинки.

Гель із дезоксирибозою виявився настільки ефективним, що, як з'ясувала команда, він працював так само добре, як і мінокcидил — місцевий засіб від випадіння волосся, відомий під торговою маркою Регейн (Rogaine).

«Наше дослідження свідчить про те, що відповідь на лікування облисіння може бути такою простою, як використання природного цукру дезоксирибози для підвищення кровопостачання волосяних фолікулів, щоб стимулювати ріст волосся,» — сказала інженер із тканинної інженерії Шейла МакНіл з Шеффілдського університету.

Спадкове облисіння, або андрогенна алопеція — це природний стан, спричинений генетикою, рівнем гормонів та старінням, який по-різному проявляється у чоловіків і жінок. Цей розлад вражає до 40 відсотків населення, але Управління з контролю за продуктами та ліками США (FDA) на сьогодні схвалило лише два препарати для лікування цього стану.

Мінокcидил, який відпускається без рецепта, може сповільнити втрату волосся та сприяти деякому відновленню, але він не завжди ефективний для всіх, хто страждає від випадіння волосся. Якщо мінокcидил не дає результатів, пацієнти-чоловіки можуть використовувати фінастерид (торгова назва Пропеція) — пероральний препарат, який пригнічує перетворення тестостерону на дигідротестостерон. Для жінок цей препарат ще не схвалено.

Фінастерид може сповільнити випадіння волосся приблизно у 80−90 відсотків пацієнтів-чоловіків, але його потрібно приймати постійно після початку курсу. Препарат може спричиняти небажані, іноді серйозні побічні ефекти, такі як еректильна дисфункція, біль у яєчках або грудях, зниження лібідо та депресія.

«Лікування андрогенетичної алопеції залишається складним завданням,» — пишуть у своїй опублікованій статті МакНіл та її колеги під керівництвом дослідника біоматеріалів Мухаммада Анджума з COMSATS.

Разом команда розробила біорозкладний нетоксичний гель з дезоксирибози та застосувала його на мишачих моделях чоловічого облисіння. На лисіючих мишах також випробували мінокcидил, а деяким тваринам для повноти дослідження вводили дозу як гелю з цукром, так і мінокcидилу.

Порівняно з мишами, які отримували гель без ліків, у тих, хто отримував гель із цукром дезоксирибозою, почали з'являтися нові волосяні фолікули. І мінокcидил, і гель із цукром сприяли відновленню волосся на 80−90 відсотків у мишей з чоловічим типом облисіння. Однак поєднання цих методів лікування не дало значно кращих результатів.

Фотографії були зроблені на різних етапах протягом 20-денного випробування, і ефект очевидний. Дослідники не впевнені, чому гель із дезоксирибозою стимулює ріст довшого та товщого волосся у мишей, але навколо обробленої ділянки команда помітила збільшення кількості кровоносних судин і клітин шкіри.

«Чим краще кровопостачання волосяної цибулини, тим більший її діаметр і тим інтенсивніший ріст волосся,» — пишуть дослідники.

Якщо гель із дезоксирибозою також виявиться ефективним для людей, його можна буде використовувати для лікування алопеції або навіть стимулювання росту волосся, вій та брів після хіміотерапії.

«Це дуже мало досліджена область, і тому потрібні нові підходи,» — пишуть автори.

Поточні експерименти проводилися лише на самцях мишей, але подальші дослідження можуть виявити, що використання цих природних цукрів може працювати також для самок мишей, які страждають від тестостерон-залежної алопеції.

«Дослідження, яке ми провели, знаходиться на дуже ранній стадії,» — сказала МакНіл, «але результати обнадійливі та заслуговують на подальше вивчення.»