Провалені кліматичні пророцтва: чому вчені відмовляються від прогнозів

У 2016 році професор Гай Макферсон зробив гучну заяву про те, що людство зникне протягом наступного десятиліття через глобальне потепління. Однак минуло вісім років, і більшість людей на планеті продовжують жити звичайним життям. Це змусило багатьох вчених та політиків переглянути свої погляди на кліматичні прогнози.

Навіть Майкл Манн, один із найвідоміших кліматологів світу, був змушений пом'якшити свої апокаліптичні передбачення. Демократи та глобалісти поступово відмовляються від кліматичних прогнозів судного дня і переключають увагу на нову загрозу — штучний інтелект. Джеймс Лавлок, творець гіпотези Геї, відмовився від своїх попередніх алармістських заяв щодо клімату. Папа Лев у своїй першій енцикліці майже проігнорував кліматичну кризу, зосередившись натомість на питаннях штучного інтелекту.

Варто зазначити, що 2012 рік не був першим апокаліптичним прогнозом професора Макферсона. Ще у 2007 році він передбачав, що пік нафтовидобутку спричинить постійні відключення електроенергії, які розпочнуться саме у 2012 році. У своїй статті під назвою «Кінець цивілізації та вимирання людства», опублікованій 29 серпня 2007 року на блозі Nature Bats Last, Макферсон писав про неминучий колапс.

Багато експертів, які писали лише про одну з цих проблем — пік нафтовидобутку — прогнозували повний економічний колапс протягом десятиліття, за яким незабаром має настати абсолютний хаос та подальша смерть понад 80 відсотків населення світу. Макферсон стверджував, що експоненційна крива зростання людської популяції ідеально збігається з експоненційним зростанням світових енергопостачань, що свідчить про те, що спад енергетичної кривої спричинить масове вимирання людей.

Професор навіть посилався на наслідки урагану Катріна в Новому Орлеані як на приклад того, який хаос може настати. Він підкреслював, що хоча та подія була жахливою, майже всі причетні знали, що це тимчасові незручності. Макферсон висловлював занепокоєння тим, як люди можуть поводитися, коли усвідомлять пік нафтовидобутку як довготривалу надзвичайну ситуацію.

У своїй статті вчений прогнозував, що одне за одним, починаючи з 2012 року, міста світу переживатимуть постійні відключення електроенергії, і як тільки людство увійде в темні віки, кам'яний вік буде не за горами. Макферсон зізнавався, що має змішані почуття з цього приводу. З одного боку, він розумів, що сучасна культура — культура вигадок або культура смерті — є найгіршим можливим шляхом для більшості видів планети. Як біолог-природоохоронець, він усвідомлював, що чим швидше і повніше відбудеться крах імперії, тим більшою буде біологічна спадщина людства.

З іншого боку, професор визнавав, що паралізуючий страх охоплює його щоразу, коли він думає про пік нафтовидобутку. Життя в науковій вежі, на його думку, є надзвичайно поганою підготовкою до життя в кам'яному віці. На щастя, як він зазначав, він думав про це лише кілька тисяч разів на день.

Що ж робить професор Гай Макферсон сьогодні? Варто зазначити, що на сьогодні масове вимирання його не зачепило. Кілька тижнів тому він дав інтерв'ю, в якому обговорював небезпеку мікропластику та дестабілізацію глобальної магнітосфери. Він також пояснив, як людство насправді перебуває в дев'ятому масовому вимиранні — або, можливо, в десятому чи дванадцятому.

Критики зазначають, що до листопада 2026 року, десятої річниці пророцтва Макферсона про масове вимирання через глобальне потепління, залишається ще кілька місяців. Проте вже зараз очевидно, що його прогнози не справдилися. Це підіймає важливе питання про достовірність апокаліптичних кліматичних прогнозів та їхній вплив на суспільну думку.

Випадок з професором Макферсоном демонструє проблему надмірного алармізму в науковій спільноті. Коли прогнози не справджуються, це підриває довіру громадськості до наукових досліджень загалом та до кліматології зокрема. Водночас це не означає, що кліматичні зміни не є реальною проблемою, але підкреслює необхідність виваженого та обережного підходу до прогнозування майбутнього.