Проживання біля полів для гольфу подвоює ризик хвороби Паркінсона

Нове дослідження, проведене науковцями з Неврологічного інституту Берроу, виявило несподіваний зв'язок між проживанням поблизу полів для гольфу та підвищеним ризиком розвитку хвороби Паркінсона. Результати дослідження, що охопило понад 5500 осіб у штатах Міннесота та Вісконсин протягом двох десятиліть, викликають серйозне занепокоєння щодо впливу пестицидів на здоров'я місцевих мешканців.

Дослідники проаналізували медичні та житлові дані з Рочестерського епідеміологічного проєкту, зосередившись на 419 пацієнтах із хворобою Паркінсона та 5113 особах контрольної групи. Вони вивчили відстань між місцем проживання учасників та 139 полями для гольфу в регіоні, що охоплює 27 округів, а також дослідили особливості місцевих систем питного водопостачання.

Доктор Бріттані Кшижановські, провідна авторка дослідження, зазначає: «Ці висновки свідчать про те, що пестициди, які застосовуються на полях для гольфу, можуть відігравати значну роль у захворюваності на хворобу Паркінсона серед місцевих жителів».

Результати показали чітку залежність між відстанню до поля для гольфу та ризиком захворювання. Люди, які мешкають на відстані до милі від поля для гольфу, мають на 126% вищий ризик розвитку хвороби Паркінсона порівняно з тими, хто живе далі ніж за шість миль. На відстані від 1 до 2 миль ризик зростав на 198%, від 2 до 3 миль — на 121%, а від 3 до 6 миль — на 92%. Кожна додаткова миля відстані зменшувала ймовірність розвитку захворювання на 13%.

Дослідження також виявило, що мешканці, які отримують питну воду з підземних джерел поблизу полів для гольфу, мають майже вдвічі вищий ризик захворювання. Особливо вразливими виявилися території з пористими ґрунтами, неглибоким корінним шаром або карстовою геологією. За словами доктора Кшижановські, карстова топографія дозволяє воді швидше переміщуватися з поверхні, що призводить до легшого проникнення пестицидів у підземні води після дощу.

Понад три чверті учасників дослідження використовували підземні води, і ті, хто проживав у районах із вразливим водоносним горизонтом поблизу поля для гольфу, мали на 92% вищі шанси захворіти порівняно з людьми, які живуть у районах без полів для гольфу.

Ризик не обмежується лише водою. Навіть після врахування вразливості підземних вод, близькість до полів для гольфу залишалася важливим предиктором захворювання, особливо в міських районах. Це вказує на те, що забруднення повітря пестицидами також може бути важливим чинником. Дослідники відзначають, що щільніші житлові райони можуть затримувати більше забруднювачів повітря, що призводить до підвищеного впливу на мешканців.

Зв'язок між пестицидами та хворобою Паркінсона не є новим відкриттям. Ще у 2011 році Національні інститути здоров'я США встановили, що такі хімічні речовини як паракват і ротенон можуть більш ніж удвічі підвищити ризик захворювання. Ці речовини впливають на мітохондрії — енергетичні центри клітин — і спричиняють окисне пошкодження мозкової тканини.

У США використання пестицидів на полях для гольфу залишається набагато інтенсивнішим, ніж у Європі — до 15 разів вищим за деякими оцінками. Паракват, який все ще використовується в деяких частинах США, заборонений у Європейському Союзі та Великій Британії.

Дослідники наголошують, що їхні висновки не доводять прямий причинно-наслідковий зв'язок між пестицидами на полях для гольфу та хворобою Паркінсона. Існує багато потенційних змінних, які могли вплинути на результати. Люди могли переїхати до своїх помешкань задовго після того, як почалося неврологічне пошкодження. Дослідники не мали доступу до детальної історії професійної діяльності, генетичних даних або інформації про вплив навколишнього середовища протягом життя.

Доктор Кетрін Флетчер, керівниця досліджень у Parkinson's UK, підкреслює: «Хвороба Паркінсона є складною. Причини захворювання неясні і, ймовірно, включають як генетичні, так і екологічні фактори».

Автори дослідження радять мешканцям прилеглих територій вживати запобіжних заходів. Зокрема, рекомендується дізнаватися про дні та час обприскування пестицидами та залишатися в приміщенні під час цих процедур. Також варто розглянути можливість використання вугільного фільтра для води, щоб зменшити ризик забруднення питної води.

Цікаво, що муніципальні свердловини, розташовані безпосередньо на полях для гольфу, не були пов'язані з підвищеним ризиком хвороби Паркінсона, можливо, через те, що глибші свердловини менш вразливі до забруднення.

Це дослідження додає терміновості ширшій дискусії про регулювання пестицидів, охорону здоров'я та землекористування. Поля для гольфу займають величезні площі зелених насаджень у містах та передмістях, багато з яких зрошуються хімікатами для підтримання естетичних стандартів, встановлених десятиліття тому.