Прискорене старіння мозку: новий погляд

Шизофренія є складним психічним розладом, що вражає понад 20 мільйонів людей у всьому світі. Це захворювання, яке зазвичай розвивається в період від підліткового віку до ранньої дорослості, суттєво впливає на життя пацієнтів та характеризується періодичними галюцинаціями та маячними станами.

Нове дослідження, проведене науковцями з Лундського університету та Мельбурнського університету, розкриває принципово новий погляд на природу цього захворювання. Вчені виявили, що у пацієнтів з шизофренією відбувається прискорене старіння мозку, яке можна виміряти за допомогою простого аналізу крові.

Унікальність дослідження полягає у вивченні білків, отриманих безпосередньо з нейронів головного мозку. Науковці зосередили увагу на нейрофіламентному легкому білку (NfL), який складається з довгих ниткоподібних структур, що підтримують розмір та форму нервових клітин. Цей білок вивільняється в кров та спинномозкову рідину при пошкодженні або нейродегенерації нейронів.

Дослідження показало, що рівень NfL у пацієнтів з шизофренією зростає набагато швидше, ніж у здорових осіб. Це вказує на прискорення процесів старіння головного мозку. На відміну від природного старіння, де зміни в сірій та білій речовині відбуваються поступово, у пацієнтів з шизофренією спостерігається більш значний та швидкий спад.

Важливим аспектом дослідження є не лише виявлення прискореного старіння, але й розуміння наслідків цього процесу. Пацієнти з шизофренією мають значно нижчу очікувану тривалість життя — на 20−30 років меншу, ніж у середньому в популяції. Це пов'язано не лише з безпосередньо психічним розладом, але й з супутніми проблемами.

Близько половини пацієнтів з шизофренією мають принаймні одне хронічне захворювання, таке як ожиріння, респіраторні проблеми, хронічний біль або залежності. Соціальна ізоляція, безробіття, брак фізичної активності та схильність до шкідливих звичок додатково ускладнюють їхній стан.

Дослідники також порівняли результати з іншими психічними розладами, зокрема з біполярним розладом, і не виявили такого самого прискореного старіння мозку. Це вказує на унікальність механізмів при шизофренії.

Провідний автор дослідження, психіатр з Мельбурна Крістос Пантеліс, наголошує на важливості розуміння цих процесів. Вивчення біомаркерів, таких як NfL, може стати ключем до розроблення нових методів діагностики та лікування захворювання.

Дослідження відкриває нові перспективи для розуміння шизофренії не просто як психічного розладу, а як комплексного неврологічного стану, що впливає на структуру та функціонування мозку. Подальші дослідження допоможуть розробити більш ефективні стратегії підтримки та лікування пацієнтів.

Наукова робота була проведена групою дослідників, серед яких Олександр Ф. Сантілло, доцент психіатрії з Лундського університету, Кассандра Ваннан, науковий співробітник з дослідження психозних ризиків з Мельбурнського університету, та Дхамідху Ератне, нейропсихіатр та аспірант того самого університету.