Психолог пояснив природу станів пробудження свідомості

Психолог, який понад 15 років вивчає стани розширеної свідомості, з'ясував, що такі переживання не є випадковими чи таємничими, а мають цілком конкретні причини виникнення.

Стани пробудження свідомості являють собою тимчасове розширення та інтенсифікацію усвідомлення, яке трансформує сприйняття світу. Під час таких переживань люди відчувають, що все навколо стає надзвичайно реальним, яскравим та прекрасним. Виникає відчуття зв'язку з оточенням та глибокого внутрішнього благополуччя.

Дослідження виявило три основні тригери таких станів. Найпоширенішим, хоча це може здатися нелогічним, є психологічний дистрес. Близько третини випадків пробудження свідомості пов'язані зі стресом, депресією або втратою. Один чоловік розповів, як внутрішні переживання через плутанину щодо власної сексуальності та розпад шлюбу призвели до досвіду, коли все припинило існувати, зникло відчуття часу та власного «я», натомість з'явилося почуття єдності з природою та глибокого спокою.

Другим за поширеністю тригером є краса та тиша природи. Приблизно чверть випадків виникає саме через контакт з природним середовищем. Одна жінка описала свій досвід під час плавання в озері, коли відчула себе частиною всього, у гармонії з природою, а всі проблеми зникли. Такі переживання часто описували поети, зокрема Вордсворт та Шеллі.

Третім значущим тригером, з подібною пропорцією до контакту з природою, є духовні практики. Це насамперед медитація, але також молитва та психофізичні практики на кшталт йоги чи тайцзи.

Дещо несподівано, психоделічні речовини не виявилися основним тригером таких станів. Можливо, це пов'язано з тим, що вибірка досліджень формувалася з загальної популяції, де не так багато людей мали досвід вживання психоделіків. До того ж, психоделіки зовсім не завжди викликають стани пробудження свідомості, частіше спричиняючи лише перцептивні спотворення або дисоціацію.

Деякі нейробіологи припускають, що такі переживання є результатом стимуляції скроневих часток мозку, які відповідають за пам'ять, розуміння мови та емоції. Інша теорія пов'язує відчуття єдності зі зниженою активністю верхньої задньої тім'яної кори, яка відповідає за усвідомлення меж. Однак ці теорії критикують інші дослідники через відсутність контрольних груп та успішного відтворення результатів.

Можливо, має більше сенсу пояснювати стани пробудження свідомості психологічними, а не неврологічними термінами. Багато таких переживань пов'язані з розслабленням та ментальним спокоєм, викликаним медитацією або контактом з природою. Зазвичай наша увага вимикається на знайомі об'єкти та оточення як спосіб економії енергії. Але в моменти внутрішнього спокою ми витрачаємо менше ментальної енергії, ніж зазвичай, що може інтенсифікувати її та генерувати більш яскраве усвідомлення.

Стани пробудження, пов'язані з психологічними потрясіннями, можна пояснити тим, що шок та втрата можуть спричинити деконструкцію нормальних психологічних процесів. У більшості випадків це викликає лише додатковий дистрес, але іноді може призвести до трансценденції звичних способів сприйняття та навіть розчинення нормального відчуття его.

Дослідження 90 випадків пробудження свідомості показало, що найбільш значущим наслідком був позитивний зсув зі збільшенням довіри до життя, впевненості та оптимізму. Багато людей описували такий досвід як найважливіший момент свого життя. Один учасник дослідження зазначив, що усвідомлення існування цього стану стало великим визволенням.

Хоча не можна стверджувати, що ми здатні викликати такі стани свідомості за бажанням, можна створити умови, які роблять їх більш імовірними. Оскільки багато з них пов'язані з розслабленням та внутрішнім спокоєм, варто культивувати тихий та розслаблений стан розуму через медитацію та контакт з природою.