Психологічний портрет українських мігрантів

Повномасштабне російське вторгнення у лютому 2022 року змусило мільйони українців шукати прихистку за кордоном. Особливо складним випробуванням став процес психологічної адаптації в нових соціокультурних умовах. Група дослідників під керівництвом Марії Чупілки та Олесі Донець провела унікальне дослідження психоемоційних станів українських вимушених мігрантів у Великобританії.

Дослідження охопило 52 дорослих українців, які тимчасово проживають у Сполученому Королівстві. Середній вік учасників становив 25−40 років, причому 79% становили жінки. Переважна більшість (63,5%) мігрували протягом перших двох років повномасштабної війни.

Науковці використали п'ять психодіагностичних методик для вивчення рівня адаптованості та емоційного стану мігрантів. Серед них — методика соціально-психологічної адаптації Роджерса і Раймонда, шкала депресії Бека, особистісна шкала тривоги Тейлора та інші.

Результати дослідження виявили надзвичайно важливі психологічні закономірності. По-перше, більшість українських мігрантів демонструють середній та високий рівень адаптованості. Це пов'язують з ефективними програмами інтеграції у Великобританії, зокрема такими як «Homes for Ukraine» та «Family Scheme».

Мігранти з високим рівнем адаптації характеризуються меншою вираженістю негативних психоемоційних станів. Вони мають нижчі показники тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності. Такі люди краще справляються з викликами нового середовища, мають вищу здатність до саморегуляції та емоційного комфорту.

Водночас мігранти з нижчим рівнем адаптації відчувають значно більші психологічні труднощі. У них спостерігаються підвищені рівні тривоги, емоційної нестабільності, складнощі в налагодженні соціальних зв'язків. Цікаво, що в дослідженні взагалі не виявлено осіб з низьким рівнем адаптації, що може свідчити про ефективність британської міграційної політики.

Важливим висновком стало те, що depression та стресостійкість не мають прямого зв'язку з рівнем адаптації. Науковці пов'язують це з тривалим впливом психотравмуючих подій, пов'язаних з війною.

Дослідження показало, що 31% мігрантів мають високий рівень тривоги, 38% — середній (з тяжінням до високого). При цьому жоден учасник не потребував негайної психологічної допомоги.

Серед інших емоційних станів виявлено: 13% мають високий рівень внутрішньої напруги, 6% — високий рівень фрустрації, 6% — високий рівень агресивності. Показово, що більшість мігрантів (61−71%) мають низькі показники за цими шкалами.

Науковці наголошують на необхідності подальших досліджень психоемоційного стану українських біженців. Попри успішну адаптацію, люди продовжують відчувати стрес акультурації та травму війни.