Психологія темних подій: чому нас так вабить тема смерті та страждань

Людська психіка сповнена парадоксів, і один із найцікавіших — це наш стійкий, хоч і часто прихований, інтерес до подій, пов'язаних зі смертю, катастрофами та стражданнями. Від урочистих меморіальних церемоній та культурних фестивалів, як-от мексиканський День Мертвих (Día de los Muertos), до похмурих туристичних атракцій, таких як екскурсії місцями злочинів Джека-Різника в Лондоні, чи навіть неділі пам’яті загиблих у війнах (Remembrance Sunday) — людство постійно знаходить способи взаємодіяти з темними аспектами буття.

Що стоїть за цим потягом? Чи це просто хвороблива цікавість, чи щось глибше?

Нещодавнє дослідження, проведене вченими з Університету Суррея (Велика Британія) та Університету Приморська (Словенія), пропонує новий погляд на це явище, виходячи за рамки простих пояснень. Дослідники стверджують, що наша захопленість так званими «темними подіями» зумовлена складним переплетінням культурних традицій, пошуку гострих відчуттів та глибоких психологічних потреб в осмисленні життя, смерті та травми.

Розуміння мотивації людей, які відвідують або беруть участь у таких заходах, може надати важливі ключі до того, як суспільство загалом обробляє травматичні спогади, формує колективну ідентичність та зберігає пам'ять про минуле.

У своїй статті, опублікованій у престижному науковому журналі Annals of Tourism Research, команда представляє комплексну концептуальну рамку для аналізу «темних подій». Їхній підхід є міждисциплінарним і спирається на досягнення танатології (науки про смерть та пов'язані з нею практики), досліджень темного туризму (подорожей до місць, пов'язаних зі смертю та трагедіями) та вивчення колективної пам'яті.

Важливо зазначити, що поняття «темні події» охоплює надзвичайно широкий спектр явищ: від сумних комеморативних заходів та культурних фестивалів до спортивних змагань з елементами ризику та атракціонів у стилі жахів.

Так чому ж насправді нас вабить темрява?

Доктор Джеймс Кеннелл, співавтор дослідження та доцент кафедри подієвого менеджменту та гостинності в Університеті Суррея, пояснює: «Люди захоплюються темними подіями з кількох причин, що криються в психологічних, культурних та соціологічних аспектах людської поведінки. Існує природна людська цікавість до темних сторін життя, включаючи смерть, трагедію та макабричне. Темні події часто надають безпечне та контрольоване середовище для дослідження цих тем».

Це не просто бажання підглянути за чимось забороненим, а скоріше спосіб конфронтації зі складними екзистенційними питаннями у соціально прийнятний спосіб.

Щоб систематизувати вивчення цього складного феномену, дослідники розробили нову аналітичну рамку, яка ідентифікує шість ключових концепцій, критично важливих для розуміння «темних подій» та їхнього впливу:

• Комерціалізація: Цей аспект розглядає, як темні події перетворюються на товар або послугу — як вони рекламуються, споживаються та монетизуються. Це включає аналіз ринку темного туризму, продаж сувенірної продукції, квитків на заходи тощо. Комерціалізація може як популяризувати подію, так і потенційно спотворювати її первинний сенс.
• Міждисциплінарні перспективи: Підкреслюється необхідність залучення знань з різних галузей, таких як вже згадані танатологія, темний туризм та дослідження колективної пам'яті. Кожна дисципліна пропонує унікальний кут зору: танатологія допомагає зрозуміти ставлення до смерті, темний туризм — мотивацію подорожуючих, а дослідження пам'яті — як події вписуються в історичний наратив суспільства.
• Взаємодія з публічною сферою: аналізується, як темні події взаємодіють із суспільством загалом та як вони вписуються в ширший суспільний дискурс. Це включає висвітлення у ЗМІ, політизацію подій, реакцію громадськості, а також вплив на соціальні норми та цінності. Наприклад, як суспільство обговорює річниці трагедій або як медіа представляють певні темні туристичні атракціони.
• Девіантна поведінка: Цей аспект досліджує мотивацію учасників, яка може виходити за рамки простої цікавості чи вшанування пам'яті. Сюди відносять пошук гострих відчуттів, дослідження табуйованих тем (насильство, злочинність, заподіяння шкоди загалом), бажання пережити екстремальні емоції у безпечних умовах.
• Експериментальні аспекти: У центрі уваги — безпосередній досвід учасників або аудиторії події. Аналізується, як темні події викликають певні емоції — страх, захоплення, співчуття, відразу, рефлексію, катарсис. Як саме люди переживають ці події на емоційному та психологічному рівнях.
• Присутність смерті: ця концепція фокусується на символічній та буквальній присутності смерті в рамках події. Вона включає розгляд різних форм: смерть нелюдських істот (наприклад, у ритуалах або на виставках, присвячених вимиранню видів), символізм смерті (черепи, скелети, жалобна атрибутика) та, власне, реальна смерть (меморіали на місцях загибелі, похоронні ритуали, що стають публічними подіями).

Підсумовуючи мотивації, що стоять за нашим інтересом до темних подій, Метод Шулігой, співавтор дослідження та доцент кафедри туризмознавства Університету Приморська, зазначає: «Захоплення темними подіями випливає зі складної взаємодії цікавості, поведінки, спрямованої на пошук гострих відчуттів, культурних традицій, психологічного дослідження та бажання отримати спільний, колективний досвід. Ці події дозволяють людям взаємодіяти з темами смерті, катастроф та страждань у способи, які є значущими, освітніми, а іноді й трансформаційними».

Іншими словами, відвідування місць трагедій чи участь у ритуалах, пов'язаних зі смертю, може бути не лише способом задовольнити цікавість чи полоскотати нерви, але й можливістю краще зрозуміти історію, вшанувати пам'ять, відчути єднання з іншими людьми, замислитися над власним життям та смертністю, і навіть пережити особистісну трансформацію через зіткнення з екзистенційними питаннями.

Нова рамка, запропонована дослідниками, надає науковцям потужний інструмент для глибшого та структурованішого аналізу цього багатогранного явища. Вона допоможе краще зрозуміти не лише індивідуальну психологію, але й колективні механізми осмислення трагічних сторінок історії та вічних тем життя і смерті, що є невід'ємною частиною людського досвіду.

Розуміння того, чому і як ми взаємодіємо з «темрявою», може виявитися ключем до зцілення суспільних травм та побудови більш свідомого та емпатичного майбутнього.