Радянський космічний апарат Космос-482 повертається на Землю після 53 років у космосі

Радянський космічний апарат Космос-482, який провів понад півстоліття на орбіті Землі, готується до повернення в атмосферу нашої планети. Апарат, запущений у березні 1972 року, мав стати дев'ятою безпілотною місією серії «Венера» для дослідження поверхні цієї планети. Однак через несправність ракети-носія він залишився на земній орбіті та повільно наближався до Землі протягом останніх 53 років.

Джонатан Макдавелл, астроном із Центру астрофізики Гарварда-Смітсонівського інституту, який веде відкритий каталог космічних об'єктів, зазначає: «Це артефакт, який мав полетіти до Венери 50 років тому, але був загублений і забутий на півстоліття. Тепер він матиме свій момент входження в атмосферу — хоча й не тієї планети, для якої призначався».

Апарат масою приблизно 476 кілограмів оснащений захисним термічним екраном, розробленим для проходження крізь токсичну атмосферу Венери. Завдяки цьому існує висока ймовірність, що він частково вціліє під час проходження крізь земну атмосферу та досягне поверхні.

Даррен Маккнайт, старший технічний співробітник компанії LeoLabs, яка відстежує об'єкти на орбіті та спостерігає за Космосом-482 шість разів на добу, заспокоює: «Я не хвилююся — не кажу всім своїм друзям ховатися у підвалі через це. Зазвичай приблизно раз на тиждень великий об'єкт входить в атмосферу Землі, і деякі його фрагменти досягають поверхні».

За поточними оцінками, апарат має повернутися на Землю в п'ятницю або суботу. Корпорація Aerospace, некомерційна організація, що відстежує космічне сміття, прогнозує час входження в атмосферу близько 12:42 за східним часом 10 травня, з похибкою плюс-мінус 19 годин. Марко Лангбрук, науковець і фахівець із супутникового стеження з Делфтського технологічного університету в Нідерландах, який роками спостерігав за Космосом-482, оцінює час повернення близько 4:37 за східним часом 10 травня, з похибкою в одну добу.

Точне місце приземлення апарата передбачити неможливо. Космос-482 рухається зі швидкістю понад 27 тисяч кілометрів на годину, і ця швидкість зберігатиметься до моменту гальмування в атмосфері. Навіть півгодинна похибка у розрахунках означає, що апарат може приземлитися в зовсім іншому місці планети.

Відомо лише, що орбіта Космоса-482 пролягає між 52 градусами північної та 52 градусами південної широти, охоплюючи Африку, Австралію, більшу частину Америки та значну частину Європи й Азії середніх широт.

За словами Маккнайта, можливі три сценарії входження об'єкта в атмосферу: «сплеск» (падіння в океан), «удар» (падіння на сушу) або «ой» (падіння в населеному районі). «Сплеск — це найкращий варіант», — каже він, зазначаючи, що це найімовірніший сценарій, оскільки більшу частину Землі займають океани.

Якщо апарат переживе входження в атмосферу — що цілком можливо за умови цілісності теплового щита — він рухатиметься зі швидкістю близько 240 кілометрів на годину перед зіткненням із поверхнею, за розрахунками Лангбрука. Макдавелл припускає, що після удару залишиться небагато: «Уявіть, що ви спрямовуєте автомобіль у стіну на швидкості 240 кілометрів на годину і дивитеся, що від нього залишиться».

Під час входження в атмосферу Космос-482 може бути видимим як яскрава смуга в нічному небі, якщо це станеться над населеною місцевістю. Якщо фрагменти космічного апарата будуть знайдені, згідно з міжнародним правом, вони належать Росії. Мішель Хенлон, виконавча директорка Центру повітряного та космічного права Університету Міссісіпі, пояснює: «За законом, якщо ви щось знаходите, ви зобов'язані повернути це. Росія вважається зареєстрованим власником і тому зберігає юрисдикцію та контроль над об'єктом».

Історія ідентифікації цього об'єкта також цікава. Близько 25 років тому Макдавелл, переглядаючи каталог NORAD, що містив приблизно 25 000 орбітальних об'єктів, намагався встановити особу кожного. Об'єкт 6073 виявився особливим. Запущений у 1972 році з Казахстану, він опинився на сильно витягнутій орбіті, подорожуючи на відстані від 200 до 9650 кілометрів від Землі. Вивчаючи його орбіту та розміри, Макдавелл дійшов висновку, що це має бути саме посадковий модуль Космоса-482, а не просто уламок від невдалого запуску. Цей висновок підтверджується численними наземними спостереженнями та нещодавно розсекреченим радянським документом.